Прийшли, щоб залишитися

Цими вихідними в Польщі відзначили позачергове свято: на площі Пілсудського у Варшаві, на площі Ринок у Кракові та в багатьох інших містах відбулися урочистості з нагоди прибуття американського контингенту. Грав військовий оркестр, публіка могла оглянути танки та іншу військову техніку, працювала й польова кухня. Це був історичний день: востаннє поляки так вітали іноземних військових 200 років тому. Тоді це була армія Наполеона, а цього разу почестей удостоїлися американські військові. Про наміри не обмежуватись американською військовою присутністю у Німеччині, де базується 36-тисячний американський контингент, а розширити її на Східну Європу, говорили вже давно. Після падіння "залізної завіси" крайня необхідність у захисті Німеччини відпала, а утримання контингенту - досить дороге задоволення. Та справа зрушила з місця лише після анексії Росією Криму навесні 2014-го року. Тодішній міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вимагав розміщення "двох бригад" для посилення оборони країни.

Протести з Москви

У рамках операції "Атлантична рішучість", до Польщі прибула одна бригада у складі близько 3500 військових з Колорадо та у супроводі 87 танків та 400 військових джипів. Прибулих військових вітали у сілезькій Жагані, десь за сто кілометрів від німецького кордону. Саме там розміщуватимуться основні сили американського контингенту, який проходитиме ротацію кожні дев'ять місяців. Маневри і тренування не обмежуватимуться Польщею, а охоплять також і інші країни, аж до Румунії. Після розпаду СРСР, у НАТО зобов'язалися перед Москвою не розміщувати великий контингент на постійній основі на схід від Німеччини за умови, якщо ситуація у галузі безпеки залишатиметься без змін. Тому ротація з постійними маневрами - своєрідний трюк, який дозволяє тримати військовий контингент та техніку, але офіційно на тимчасовій основі. Так чи інакше, а Москва вже висловила протест, хоча сама ще з 2007-го року проводить маневри за участю десятків тисяч військових біля своїх західних кордонів або ж у Білорусі. У ході цих навчань відпрацьовувалися і сценарії на випадок ударів по Варшаві та Естонії.

Загроза країнам Балтії

Ця американська присутність - знак солідарності зі союзниками по НАТО в очікуванні скорого створення спільного батальйону, відомого як EFP (Enhanced forward presence), багатонаціональні сили якого розмістяться в країнах Балтії, які є членами НАТО. 19 січня півтисячі німецьких військових передислокуються з Баварії до Литви.

У Литві Німеччина візьме на себе командування міжнародним контингентом, до якого долучиться ще 500 військових з інших країн. Британські військові відповідатимуть за місію в Естонії, а канадські - в Латвії. До того ж, у квітні очікується прибуття додаткових американських військовослужбовців. У Польщі контингент дислокуватиметься на Сувальщині, лише у 60 кілометрах від Калінінграду та білоруського кордону.

Військові оглядачі вже давно попереджають, що у разі російської "гібридної" або конвенціональної агресії проти якоїсь з країн Балтії, Росія може досить легко перекрити НАТО шляхи забезпечення, що пролягають через місто Сувалки. Попри посилення обороноздатності з 2014-го року, саме балтійські країни в НАТО вважають своєю "слабкою ланкою".

"Дід просльозився"

Створення сил швидкого реагування EFP стало найголовнішим результатом варшавського саміту НАТО у липні 2016-го року. Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США у регіоні зросли побоювання того, що нова адміністрація може не захотіти дотримуватися зобов'язань свого попередника Барака Обами перед союзниками по НАТО. Є й побоювання "нової Ялти" - конференції за участю Москви з переділу сфер впливу, що може будь-якої миті перетворити чергову ротацію сил НАТО на останню.

Дональд Трамп раніше заявляв, що США не мають ставати на захист країн, які не дотримуються власних фінансових зобов'язань перед НАТО. Йдеться про виділення двох відсотків ВВП на оборону. До речі, Польща та країни Балтії в цілому своїх зобов'язань дотримуються. 

У російських державних ЗМІ розкритикували розміщення контингенту НАТО в Східній Європі, назвавши його "агресивним". Хоча сьогоднішній контингент від Естонії до Румунії є меншим за сили, що були дислоковані в Західному Берліні до 1989-го року.

Молоде покоління поляків має досить туманне уявлення про ті часи та історичний контекст прибуття американських військових, але хтось з молодих людей все ж пригадав як його дідусь "розплакався, коли президент США Білл Клінтон уперше відвідав Польщу".