Через рік після вбивства Вороненкова
22 березня 2018 р.
Про розкриття вбивства в Києві екс-депутата російської Держдуми Дениса Вороненкова українські правоохоронці заявляли ще минулої осені. Російського політика замовний вбивця розстріляв 23 березня 2017 року під стінами п'ятизіркового київського готелю Premier Palace. Замовники і організатори резонансного вбивства встановлені, але й досі не спіймані й не притягнуті до відповідальності. В причинах ситуації, що склалася, розбирався кореспондент DW.
Екс-депутат Держдуми Росії Денис Вороненков переїхав до Києва в грудні 2016 року. Він отримав українське громадянство і, як стверджує Генеральна прокуратура України (ГПУ), за власною ініціативою дав свідчення в справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича.
Важливого свідка не вберегли
23 березня 2017 року Вороненков був вбитий кількома пострілами в центрі Києва. Охоронець Вороненкова теж отримав кулю під час цього нападу, але пострілом у відповідь встиг смертельно поранити нападника. Українські правоохоронці встановили особу вбивці. Ним виявився уродженець Павлограду, Дніпропетровської області, Павло Паршов. Слідство відпрацювало одразу кілька версій: від кримінальних розборок до показової страти свідка.
На початку жовтня 2017 року генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що головне розвідувальне управління міністерства оборони України і київська прокуратура розкрили вбивство Вороненкова. За підсумками слідства, Луценко повідомив, що в цьому злочині переплелися інтереси як кримінального світу, так і російських спецслужб.
Президент України Петро Порошенко заявляв, що Вороненков був одним з головних свідків "російської агресії проти України і, зокрема, ролі Януковича у введенні в Україну російських військ". Юрій Луценко визнав, що не вдалося вберегти важливого свідка. "Це правда. Але його свідчення зафіксовані і будуть прийняті на суді" , - сказав Луценко.
"Фактичним" замовником убивства Луценко назвав громадянина Росії Володимира Тюріна, який вісім років тому був цивільним чоловіком дружини Вороненкова Марії Максакової. "Причина злочину - помста злодія в законі, або кримінального авторитета Тюріна своїй колишній дружині, що збіглася з інтересом ФСБ з усунення Вороненкова, - сказав Луценко. - Тюрін погодився на фінансування і організацію вбивства в обмін на преференції з боку російських спецслужб, які стосуються контролю кримінальних угруповань на території Росії і деяких країн СНД".
Організатором убивства Вороненкова, за словами українського генпрокурора, був названий син замовника - Дмитро Тюрін. Решта - причетні до злочину громадяни України, серед яких - керівник злочинної групи Юрій Василенко, співорганізатор Олександр Лось, виконавець вбивства Паршов, водій Ярослав Тарасенко і співучасник Ярослав Левенець. Затримати вдалося тільки двох - Лося й Тарасенка. Тюріну-старшому, Василенку й Левенцю заочно повідомили про підозру, але їх перебування українським правоохоронцям невідомо.
Правоохоронці стверджують, що направили до Росії запит про екстрадицію Тюріна в жовтні минулого року, проте досі його екстрадиція в Україну не відбулася. Екс-депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов в інтерв'ю українській пресі не виключив, що відповідь російської сторони може бути позитивною. "Вони можуть провести цю видачу, тому що він громадянин Казахстану, його російське громадянство - друге. Це не основне його громадянство", - сказав Пономарьов. 19 березня 2018 року стало відомо про звернення Києва до Інтерполу з проханням оголосити Тюріна в міжнародний розшук.
Страта перебіжчика
Усі опитані DW експерти погоджуються з тим, що вбивство Вороненкова мало всі ознаки демонстративної страти, а його причини містять у собі комплекс особистих, кримінальних і політичних підстав.
Київський політолог Віктор Небоженко вважає, що вбивство екс-депутата Держдуми Вороненкова можна ставити в один ряд з усуненням 2006 року у Великій Британії екс-офіцера ФСБ Олександра Литвиненка, а також отруєнням 2018 року в тій же країні російського розвідника Сергія Скрипаля. Адже Вороненков був учасником голосування Держдуми про незаконну анексію Криму і міг мати у своєму розпорядженні важливу інформацію.
"Усі ці люди для Кремля - вороги, які передавали іншим країнам важливі відомості. Це один стиль їхнього усунення і немає нічого дивного в тому, що до всіх до них дотяглися руки Москви", - сказав Небоженко.
Той факт, що кілером став колишній службовець Нацгвардії України, дозволяє говорити й про терористичну складову цього злочину, сказав в інтерв'ю DW директор київського Інституту зовнішньої політики Євген Магда. "Одним з намірів цього вбивства була спроба показати Україну, як державу, що нездатна забезпечити правопорядок. Розкриття злочину в досить короткий термін переконливо доводить зворотне", - сказав експерт.
Вдова Вороненкова, відома оперна співачка Марія Максакова вважає, що українськими правоохоронцями була виконана "колосальна робота, яка напевно увійде в підручники криміналістики". "Як би мені не хотілося повірити в іншу версію вбивства, надані мені особисто докази не дають підстав сумніватися в матеріалах слідства", - сказала вона в інтерв'ю DW.