Розбрат правлячої коаліції

Правлячу коаліцію у Верховній Раді роздирають протиріччя. Депутатам дедалі важче знаходити спільну мову і збирати необхідну кількість голосів для ухвалення важливих рішень. Поставши перед необхідністю внести зміни до Конституції та схвалити цілу низку законів, коаліція виявилася заручницею передвиборних ігрищ союзників, зазначають експерти. Вони не виключають, що восени правляча більшість може припинити існування.

Торжество популізму

Робота Верховної Ради виявилася заблокованою після того, як частина депутатів, всупереч волі керівництва пропрезидентської і пропрем'єрської фракцій, 2 липня проголосувала за закон про реструктуризацію валютних вкладів населення. Це суперечить умовам отримання кредитів МВФ і загрожує дестабілізацією держбюджету, стверджують в уряді. Весь останній тиждень голови фракцій проводили наради ради правлячої коаліції, намагаючись домовитися по подальшу роботу, але вони не мали успіху.

Розбіжності наявні здебільшого між двома найбільшими фракціями коаліції - "Блоком Петра Порошенка" (БПП) і "Народним фронтом" прем'єра Арсенія Яценюка з одного боку, а також їхніми міноритарними союзниками - фракціями партії "Самопоміч", партії "Батьківщина" та Радикальної партії України. "Менші" союзники незадоволені проектом закону про місцеві вибори. Вони вимагають скорочення кількості депутатів місцевих рад, захисту бюлетенів, обмеження політичної реклами, заборони виборчих блоків і відмови від виборів на окупованих територіях.

Спростування кризи

Депутат від БПП Олександр Черненко в інтерв'ю DW повідомив, що сторонам вже вдалося домовитися про заборону виборчих блоків і досягти компромісу із цілої низки інших питань. "У двох найбільших фракцій достатньо голосів депутатів, щоби схвалити закон про місцеві вибори. Але ми хочемо демонструвати єдність і проголосувати зміни до Конституції конституційною більшістю, тому вирішили знайти компроміс, щоб всі фракції коаліції проголосували ще й за закон про місцеві вибори", - повідомив Черненко.

За його словами, головною проблемою майбутнього тижня буде скасування вже затвердженого закону про валютні кредити і внесення змін до Конституції. Злагоди із цих питань у лідерів фракцій зараз нема. Водночас Черненко впевнений, що говорити про коаліційну кризу передчасно. За його словами, суперечності між союзниками були від початку створення коаліції, а про її розвал сам депутат "чув уже разів десять".

Період напіврозпаду

Однак засідання ради коаліції в четвер увечері закінчилося, за непідтвердженими даними, безрезультатно. Українська преса із посиланням на конфіденційні джерела повідомила, що лідер Радикальної партії Олег Ляшко висунув ультимативні вимоги переформатувати склад Центрвиборчкому і замінити шістьох членів Конституційного суду. А лідер фракції "Самопоміч" Олег Березюк, за цими даними, дав зрозуміти, що його колеги не проголосують за запропоновані конституційною комісією зміни до Основного закону. Раніше лідери міноритарних союзників по коаліції критикували ці зміни за нібито закладене в них розширення президентських повноважень.

Опитані експерти вважають, що трійка "малих" фракцій коаліції ще не готова дестабілізувати роботу парламенту і спровокувати позачергові парламентські вибори. Керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко в інтерв'ю DW не виключив, що фатальних для існування коаліції подій слід очікувати не раніше осені. "Ніхто зараз не вийде з коаліції, бо перед місцевими виборами партіям невигідно брати на себе відповідальність за її розвал", - упевнений експерт. Однак критикувати і виступати з різними демаршами із наближенням дати виборів партійці, на думку експерта, будуть щораз частіше.