Всесвітній день католицької молоді без шкоди для довкілля

Рано вранці сотні співробітників комунальних служб виходять на роботу, щоб розгребти завали паперу, пустих пляшок, поліетиленових шматків та ганчір’я. Такі кадри зазвичай показують по телебаченню після закінчення чергового масового заходу. Цього разу подібної картини мешканцям Кельна та навколишніх міст спостерігати не доведеться, сподіваються організатори Всесвітнього дня католицької молоді. Адже вони подбали про все заздалегідь.

Утім, спочатку, коли в Кельні відкривали бюро для підготовки Всесвітнього дня католицької молоді, охороною довкілля ніхто не переймався. Тривало планування, організатори розмірковували, де влаштувати заключну месу Папи Римського. Місце для заходу мало бути великих розмірів, щоб там змогли вміститися всі прочани, які з’їхалися з багатьох країн світу.

Одним з перших варіантів розглядали аеродром у містечку Ганґелар. Аж тут довелося замислитися про довкілля. Захисники природи виступили проти того, щоб месу влаштовували на аеродромі. На їхню думку, це загрожувало б існуванню рідкісного виду кротів, які тут мешкають. Організатори погодилися і вирішили підшукати інше місце. Водночас народилася ідея запровадити посаду відповідального за екологічні аспекти. Саме ця людина мала слідкувати за тим, щоб усі заходи Всесвітнього дня католицької молоді та учасники не завдавали шкодили довкіллю. У середині 2004 року відповідальним за екологічні аспекти призначили Томаса Гере – інженера та поборника прав тварин. Гере й розробив екологічну концепцію, яка навіть отримала сертифікат Єврокомісії ЕМАS. Розповідає Анетте Шмідт-Ренш – відповідальна за правові аспекти цього сертифікату в Міністерстві охорони довкілля Німеччини:

„Організатори Всесвітнього дня католицької молоді хотіли вжити заходів для захисту навколишнього середовища і обмірковували, як це найкраще зробити. Тоді вони вирішили, що, використовуючи принципи екологічного менеджменту ЕМАS, усі заходи з охорони навколишнього середовища можна скоординувати набагато краще. Тут є відповідальні, наприклад, уповноважений з екологічних питань, та представники оргкомітету, які відповідають за охорону довкілля. Вони разом координують усі заходи. Це, так би мовити, організація охорони довкілля з ЕМАS.”

Усі аспекти було ретельно продумано. Струм, вода та транспорт - усе розраховано так, щоб не завдати шкоди довкіллю. Наприклад, під час меси на полі Марієнфельд необхідні для її проведення 15 мегават електроенергії забезпечуватимуться з постійної мережі. Жодних додаткових установок не буде залучено, оскільки вони спричиняють шкідливі викиди в атмосферу та створюють сильний шум. Організатори спочатку хотіли використати генеруючі прилади з фільтрами, що працюють на пальному рослинного походження, але не знайшли такі у продажі.

Продумали й інші аспекти. Приміром, постачання шести мільйонів обідів довірили фірмі, яка доправляє їх разом з одноразовим пластиковим посудом, який потім легко переробляти. Організатори проклали навіть спеціальний водогін з питною водою, щоб прочани наповнювали з нього ємності і не купували мільйони пластикових пляшок, які потім засмічували б місто. Спеціальні бювети, що в них можна набрати води, розташовано у більшості місць, де тривають заходи. У спекотні дні бювети користувалися особливою популярністю. Біля одного з них, який встановили прямо навпроти Кельнського собору, ми зустріли Томаса Майера - волонтера Всесвітнього дня католицької молоді. Томас говорить, що прочани уважно ставляться до того, щоб не засмічувати місця, де вони перебувають:

„Звичайно, потрібно завжди зважати на довкілля. Тим більше коли відбувається подія, в якій задіяно так багато людей. До того ж, запровадивши заходи спрямовані на те, щоб не завдати шкоди довкіллю, можна досягти виховної мети. Тобто таким чином закликати молодих людей з багатьох різних країн до того, щоб вони активно впроваджували ці принципи в життя.”

Завершальна меса, що відбудеться в неділю, – взагалі головне випробування для екологічного аспекту. Організатори говорять, що залишать все таким, яким вперше побачили. На полі Марії (Марієнфельді) усього кілька років тому відкритим способом видобували вугілля. Тому площина розміром два з половиною гектари уявляла собою величезний кар’єр. Сім років тому, після того, як видобуток припинили, вирішили відродити ґрунт. Спочатку там висаджували люцерну, яка проникає корінням досить глибоко та збагачує землю. Метою була біологічна рекультивація, а зовсім не збір багатого врожаю. Лише пізніше тут почали сіяти зернові, але використовували лише спеціальну сільськогосподарську техніку з широкими шинами, щоб не втрамбовувати ґрунт.

За тиждень до початку Всесвітнього дня католицької молоді на полі Марієнфельд побували геологи. Вони проводили дослідження, щоб з’ясувати, яким чином велике зібрання людей може вплинути на ґрунт, чи не зашкодить це землі, що тільки почала відроджуватися. Проби було взято за допомогою спеціальних металевих циліндрів, що їх старанно запакували та відіслали до лабораторії. Розповідає геолог Ганс-Йоахім Бек:

„Ми беремо проби в 750 місцях. Після цього проводимо тести та визначаємо за 5 тисячами різних параметрів.”

У лабораторії, говорить Ганс-Йоахім Бек, ґрунт вивчають на вміст води та повітря. Проби спочатку зважують, потім просушують та вимірюють. Таким чином науковці дізнаються вміст цих двох речовин у зразках, які є найважливішими, коли йдеться про визначення якості ґрунту. Повітря, приміром, дбає про те, щоб ґрунт залишався пухким. Тоді вода може швидше проникати в глибину до коріння рослин. Вчені також вимірюють так звані пори в землі.

„Коли обсяг пор у ґрунті зменшується, це завдає шкоди дуже важливим функціям. І відповідно погіршується якість ґрунту.”

Це означає, говорить Ганс-Йоахім Бек, якщо землю на полі Марієнфельд під час меси буде спресовано через великий тиск, пори зникнуть. Тоді селяни не зможуть там більше нічого вирощувати.

Науковці намагалися передусім знизити вміст води. Що більше вологи вміщує ґрунт, то м’якшим він стає та більш чутливим до тиску. На такій землі, шини вантажівки можуть дуже сильно вдавити ґрунт та пошкодити пори на великій глибині. Впоратися з цією проблемою добре допомагає люцерна, якою засадили поле напередодні Всесвітнього дня католицької молоді.

„Такі рослини поглинають надлишкову вологу і таким чином допомагають нам підтримувати ґрунт у рівновазі.”

Дослідників на Марієнфельд запросили організатори Всесвітнього дня католицької молоді. Вони хочуть бути певними, що після закінчення заходу селяни зможуть збирати такі ж добрі врожаї, як і до того. Саме тому Ганс-Йоахім Бек з колегами побували на полі за тиждень до масового заходу, щоб визначити, в якому стані ґрунт перебував до меси. Тоді геологи зробили висновок, що прочани не становитимуть загрози ґрунту, оскільки вони будуть пропорційно розподілені на великій площині і їхня вага не матиме сильного тиску на пори землі. Проблема ж полягає в дорогах, які збудували спеціально до Всесвітнього дня католицької молоді і які планують потім прибрати. Говорить Ганс-Йоахім Бек:

„По дорогах, звичайно, їздитимуть вантажівки. Вони возитимуть їжу чи устаткування для проведення меси. Тому ми розробили спеціальну систему, щоб машини не накоїли лиха.”

Система полягає в тому, що на землю спочатку кладуть спеціальну решітку, потім насипають каміння. Таким чином масу можна розподілити так добре, наскільки це можливо. Перші тести підтвердили ефективність системи. Вантажівки, які проїхали по такій дорозі, ущільнили ґрунт на глибину лише 30 сантиметрів. А це можна швидко відновити за допомогою спеціальних рослин. Утім, як насправді вплине масовий захід на довкілля, можна буде дізнатися лише після його завершення. Тоді геологи прийдуть знову й знову проведуть необхідні аналізи. Лише після їхнього порівняння з результатами попередніх тестів можна буде дізнатися, чи не завдали прочани шкоди довкіллю.