Втікачі з України в Німеччині: шанси на притулок як в лото
22 січня 2016 р.
В Україні Олег (ім'я змінене на прохання співрозмовника DW) жив у Донецькій області, а до Німеччини прилетів у квітні 2015 року з родиною - з дружиною та двома дітьми. Переселятися в інші українські регіони він не схотів, тому що чув про не дуже приємні випадки, які траплялися там з переселенцями. "Якщо ти з Донецька, то тобі дуже складно десь знайти роботу або це просто може бути небезпечно", - пояснює чоловік свої мотиви приїзду до Німеччини. У ФРН Олег та члени його родини подали заяви на отримання притулку.
Судячи з усього, Німеччина набуває популярності і серед біженців з України. Олег є одним із понад 4650 українських громадян, які торік подали прохання про надання їм політичного притулку в Німеччині. За даними федерального відомства з питань міграції та біженців, це на дві тисячі більше, ніж 2014 року.
У пошуках захисту
Олег не приховує, що Німеччина привабила його високим рівнем соціального захисту. "У мене двоє дітей, тож вибирали країну, яка може дати більше захисту", - каже український шукач притулку. Він дуже високо оцінює все, що робить Німеччина для біженців. Родина живе у помешканні контейнерного типу. "Це дуже добре житло, з опаленням. Загальний душ, загальний туалет, але все на доброму рівні. Скаржитися не доводиться", - розповідає Олег.
А от жінці, яка приїхала з Дніпропетровської області і яка попросила називати її Марією, на відміну від Олега умови життя в притулку не подобаються. "Кімната 30 квадратних метрів на п'ять осіб. Вигоди на поверсі. От тільки перед Новим роком у нас спільні душ та туалет з'явилися у приміщенні, до того були на вулиці", - скаржиться вона.
Марія каже, що має німецьке походження. Вона прилетіла до ФРН з дітьми, згодом до неї приєднався чоловік. Жінка розповідає, що він отримав повістку з військкомату, хоч, за її словами, є непридатним до військової служби через серцеве захворювання. Зараз родина готова терпіти будь-які умови проживання, аби не повертатися до України, аби тільки "був результат".
Шанси на притулок
Однак "результат" - тобто статус біженця - отримати нелегко. Як повідомили DW у федеральному відомстві з питань міграції та біженців, у 2015 році відомство обробило лише близько 1000 заяв шукачів притулку з України. Статус біженця отримали тільки 54 заявника. Решта ж заяв, як пояснила представниця відомства Кіра Ґерманн, були з різних причин відхилені. За її словами, відхилялись заяви і в тих випадках, якщо відповідальність за надання притулку лежить на інших країнах Європейського Союзу відповідно до Дублінського регламенту.
Дублінський регламент - це основний нормативний акт Європейського Союзу, який регулює надання притулку в ЄС. Згідно з цим документом, справа шукача притулку має розглядатися у першій країні-члені ЄС, куди він потрапив і де був зареєстрований. У випадку з українськими шукачами такою країною переважно є Польща.
Саме через Польщу, з польською візою, прибув до Німеччини Женя з Донецької області. Умови перебування в притулку він вважає хорошими, а можливість переселення до інших регіонів України відкидає. "Поїхав би я в Київ - де б я знайшов гроші, щоб знімати житло? Я приїхав з району, де йдуть бойові дії. Я розумію, що в Києві є табори для біженців, але які там умови, ви уявляєте?", - каже Женя. Майбутнього для себе чоловік в Україні не бачить.
Заяви українських шукачів притулку, які прибули, як Женя, до ФРН через Польщу, у Німеччині зазвичай відхиляють, підтвердила в розмові з DW представниця німецької правозахисної організації PRO ASYL Анджелка Крижанович. Утім, за її інформацією, більшість заяв українських шукачів притулку все ще перебувають на розгляді, оскільки федеральне відомство з питань міграції та біженців зараз надає пріоритет розгляду заяв, які подають громадяни Афганістану, Іраку та Сирії.
Період очікування
Отже, українцям варто налаштуватися на досить довгий період очікування, який може розтягнутися на роки. Це відчувають на собі й українські біженці. Як розповіла Марія, "спочатку оформлять Сирію, потім Афганістан, потім всіх інших - і тільки потім українців". У якому ж статусі вони перебувають весь цей час?
Як пояснюється на інформаційному сайті для біженців Flüchtlingsrat Leverkusen, шукачам притулку у Німеччині видається тимчасовий дозвіл на проживання (Aufenthaltsgestattung), який чинний, поки заява про притулок перебуває на розгляді. У цей час заявник має обмежену свободу пересування - жити йому можна лише у визначеному міграційним відомством місці. Шукачі притулку забезпечуються житлом, харчуванням (під час проживання у центрах для біженців), медичною та грошовою допомогою. Перші три місяці перебування у Німеччині їм не можна працювати, проте з четвертого місяця вони можуть подати заявку на отримання дозволу на роботу, якщо мають конкретну пропозицію від працедавця.
Якщо міграційне відомство задовольняє заяву про притулок, біженцю видається трирічний дозвіл на проживання (Aufenthaltserlaubnis), а після трьох років - і дозвіл на постійне проживання (Niederlassungserlaubnis). Навіть отримавши відмову на свою заяву, шукач притулку може залишитися у ФРН, якщо хворіє. Для цього треба одержати документ, який захищає від депортації (Duldung).
Дехто з опитаних DW українців твердо налаштований подавати апеляцію, якщо його заяву про притулок буде відхилено. А от Олег з Донецької області ілюзій не має. Якщо не вийде отримати статус біженця у Німеччині, він готовий подякувати цій країні та шукати притулку в іншій країні.
Шанси українців на притулок у ФРН стануть ще примарнішими, якщо політикам з баварського Християнсько-соціального союзу вдасться переконати своїх колег по правлячій коаліції в тому, що Україну та ще 11 країн світу треба визнати "безпечними країнами походження". До цього 12 січня закликав міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Германн. На його думку, це сприятиме скороченню потоку біженців до Німеччини.