Відставка Кутового: подалі від земельної реформи?

"Усіх, хто вже починає придумувати версії причин мого рішення піти з посади міністра і нібито існуючі приховані конфлікти, хочу попросити: не шукайте в цьому того, чого там немає!", - написав у середу, 24 травня, на своїй сторінці у Facebook міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий, оголошуючи одночасно про бажання повернутись у бізнес. Напередодні ввечері він заявив про свою відставку, подякував президенту, кабміну і попросив парламент не зволікати з його звільненням. 

"Пішов красиво"

Експерти вказують на те, що Кутовий "не виніс сміття з хати", толерантно промовчавши про істинні причини свого рішення, аби зберегти у подальшому добрі відносини з усіма представниками українського істеблішменту. Натомість його колеги з міністерства аграрної політики та продовольства України на умовах анонімності зауважили в розмові з DW, що саме розбіжності у баченні розвитку галузі з прем'єр-міністром стали "каменем спотикання" для Кутового. "Основна причина  - неможливість оперативного виконання міністром своєї роботи", - пояснив один з його підлеглих. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман сказав, що "поважає рішення" міністра та додав, що слід почати консультації з коаліцією про нову кандидатуру.

Що буде із земельною реформою?

Голова київського Центру "Ейдос" Віктор Таран вказує на те, що останнім часом бачення Тараса Кутового і прем'єра Володимира Гройсмана не збігались у питанні реформування державних підприємств, зокрема "Укрспирту" та "Укрлісу". За словами Тарана, Кутовий відстоював позицію докорінної зміни менеджменту цих підприємств, аби вони ефективно працювали та наповнювали бюджет. Натомість Володимир Гройсман наполягав на їх продажі. "Кутовий і надалі хотів мати вплив на ці підприємства. Боротьба за них і є ключем того, чому відбулася ця відставка", - вважає Віктор Таран. 

Старший економіст проекту підтримки реформ у сільському господарстві Світового банку Олег Нів’євський вказує, що були і серйозніші розбіжності між міністром і його шефом. Зокрема щодо земельної реформи. Нів’євський зауважує, що Тарас Кутовий, відстоюючи інтереси сільгоспвиробників, виступав за право оренди на землі сільськогосподарського призначення замість того, щоб запровадити повноцінний ринок землі, скасувавши мораторій на її продаж. "Зараз уряду потрібна людина, яка швидко підготує всю необхідну базу для зняття мораторію на продаж землі, адже там розуміють,що без цього МВФ вже не дасть Україні більше грошей. А міністр АПК пропонував схему, яка абсолютно не працює в Україні", - прокоментував DW Олег Нів’євський. За його словами, запропонована Кутовим схема з обігом права оренди не задовольняє банки. Вони не хочуть давати аграріям кредити під це право.

Є за що хвалити?

Хоча земельна реформа і є знаковою для міністра АПК, однак її втілення залежить не лише від нього, переконаний генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. "Земельна реформа не робиться за рік. Це стратегічна, довгострокова реформа. Вона не відбулася. Міністерство так і не подало законопроектів про її втілення", - констатує Висоцький. Щоправда, за його словами, за рік роботи на посаді міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий встиг зробити кілька ключових змін в галузі.

Висоцький відзначає його успіх на переговорах з Євросоюзом про збільшення квот для України в рамках угоди про асоціацію з ЄС на соки, зернові, томати тощо. Рішення вже прийняте, але поки не імплементовано, каже директор Українського клубу аграрного бізнесу. Окрім цього він вказує на те, що Кутовий разом зі своєю командою розробив важливий закон про держконтроль з безпеки та якості харчових продуктів, який нещодавно ухвалила Верховна Рада. "Він був прийнятий завдяки активній позиції міністра. Цей документ є основоположним для харчової промисловості, для споживачів. Він фіксує систему якості продукції. Закон відкрив можливості для експорту української продукції та гарантує безпеку продуктів для споживча", - відзначає Висоцький.

Також серед здобутків Кутового він називає розвиток органічного виробництва та прийняття програми з п'ятирічної державної підтримки аграріїв.