Коболев про те, як вирішити газовий конфлікт

Андрій Коболев, голова правління "Нафтогазу України", в інтерв'ю DW розповів про своє бачення шляхів вирішення газового конфлікту з Росією в довгостроковій перспективі. Він також пояснив, хто постачатиме газ на території, що знаходяться під контролем самопроголошених "ДНР" і "ЛНР".

DW: "Нафтогаз України" перерахував "Газпрому" 1,45 мільярда доларів - перший транш боргу. Для другого (в розмірі 1,65 мільярда) знадобляться кошти Євросоюзу. Що ви думаєте з приводу такої залежності Києва від Брюсселя?

Андрій Коболев: Я вважаю, що це розумний компроміс, збалансоване рішення, яке дозволить, з одного боку, зберегти основні інтереси всіх сторін, а з іншого - зблизитися, щоб пережити цю зиму без кризи, без відключення газу.

Але ви залишаєтеся залежними від грошей ЄС...

Ми залежні від фінансової допомоги, яку ми отримуємо для того, щоб компенсувати різницю між тією ціною, яку ми вважаємо справедливою, і тією, яка була прийнята в якості проміжного рішення (на зимовий період до березня 2015 року. - Ред.). Тому тут залежність радше тристороння. З нашої точки зору, таке збалансоване рішення має змусити кожну зі сторін виконувати свої зобов'язання, що є запорукою успіху.

Як конкретно ви маєте намір здійснювати передоплату, без якої, згідно з тристоронніми домовленостями, російський газ в Україну надходити не буде?

У нас є свої ресурси, кредитні кошти і, як ви слушно зауважили, кошти, які повинна виділити Єврокомісія через міжнародні фінансові інститути. Їх і будемо використовувати.

Припустімо (і будемо сподіватися), що "Нафтогаз України" забезпечить країну російським газом до кінця зими. А що буде потім? Як може виглядати довгострокове рішення?

Довгострокове рішення має дати нам насамперед справедливі ринкові умови. І це рішення має два аспекти: по-перше, це наші відносини з Російською Федерацією. Цінові параметри, гарантії обсягів транзиту газу - всі ці питання нам ще потрібно буде обговорювати. І останній раунд переговорів вирішив, по суті, питання лише найближчих п'яти місяців.

Другий аспект - відносини з Європейським Союзом. Нам необхідна повна інтеграція в європейський газовий ринок, і це те, за що ми будемо активно боротися найближчим часом.

Україна запропонувала Росії постачати газ до частини Східної України, так званих "ДНР" і "ЛНР". "Нафтогаз" не може чи не хоче здійснювати поставки газу для цих територій?

Наскільки я знаю, питання стояло дещо іншим чином. Дані території нині перебувають під контролем, говорячи політично коректно, озброєних людей. Вони нам не платять гроші, хоча ми постачаємо газ на ці території.

І "Нафтогаз", і Україна опиняється через це в ситуації, коли ми купуємо газ за досить високою ринковою ціною (ми навіть вважаємо, що вона вища ринкової) у Росії і повинні його безкоштовно передавати на ті території, про які так "піклується" Російська Федерація.

Це дуже схоже на приклад Придністров'я - газ споживають у самопроголошеній республіці, а рахунок виставляється Молдові. Ми вважаємо, що така ситуація є щонайменше некоректною. І вона вимагає пошуку якогось рішення. Поки що "Нафтогаз" і досі постачає на Донбас газ.

Технічно це не викликає у нас жодних проблем. Ми говоримо радше про питання фінансових розрахунків. Якщо Російська Федерація каже нам, що Україна або "Нафтогаз" як компанія зобов'язані платити за рахунками, ми вважаємо, що такий же підхід треба застосувати і до територій, які знаходяться не під нашим контролем.

Ви вважаєте, що практично це можливо? Чи людям на Сході України все ж варто замислитися про те, як вони проведуть зиму?

Швидше слід дбати не про газопостачання, а про фінансування газопостачання. Але це більше питання до наших російських колег, на що вони готові.