Що сталося із грузинськими соратниками Саакашвілі

У понеділок, 20 листопада, журналіст грузинської телекомпанії "Руставі-2" Тамаз Шавшишвілі, який до цього перебував в Україні, вийшов на зв'язок скайпом із Грузії. Він заявив, що за три дні до цього, 17 листопада, до його будинку в Україні увірвалися спецназівці Служби безпеки України (СБУ), які побили його ногами та, замотавши очі скотчем, відвезли до аеропорту. Там, за словами Шавшишвілі, йому повідомили про заборону в'їзду в Україну на три роки, ніяк її не пояснивши. Він також повідомив, що з аеропорту його гелікопетром доправили до Одеси, а там - разом із іншими громадянами Грузії просадили на пором до грузинського міста Поті. Усією операцією з його депортації керував начальник Управління державної охорони, колишній міністр оборони Валерій Гелетей, заявив Шавшишвілі.

Про начебто викрадення Шавшишвілі ще в сам день зникнення журналіста повідомив і колишній губернатор Одещини, екс-президент Грузії, а нині очільник "Руху нових сил" Міхеіл Саакашвілі. За його словами, крім Шавшишвілі, спецназ викрав іще двох друзів журналіста. "Їм надягнули мішки на голову і в наручниках відвезли в невідомому напрямку", - написав Саакашвілі у Facebook. А інший представник "Руху нових сил", народний депутат Юрій Дерев'янко повідомив про затримання невідомими ще одного грузина - добровольця АТО Вано Надірадзе. За його словами, на той момент було невідомо, хто схопив Надірадзе та трьох його співвітчизників.

Версія Саакашвілі

За словами Саакашвілі, усі четверо були його "друзями та соратниками", а сам випадок свідчить про "посилення політичного тиску української влади на лідерів та активістів "Руху нових сил". У політичній силі вважають, що видворення четвірки відбулося із порушенням закону, адже їх не лише не попередили про заборону перебування в Україні, але й не дали можливості виїхати самостійно.

Це вже не перший подібний випадок, заявив Дерев’янко під час прес-конференції "Руху нових сил" у понеділок. За його словами, видворити намагалися і брата Саакашвілі Давіда, якого правоохоронці затримали 2 вересня цього року, хоча він досі перебуває в Україні. "Порошенко не наважився викинути чи депортувати його з країни", - пояснив Дерев’янко. Депутат також згадав про "незаконне і примусове видворення" трох охоронців і водія Саакашвілі, яке відбулося 21 жовтня.

Версія правоохоронців

У СБУ 17 листопада повідомили, що дійсно разом із Національною поліцією України (НПУ) та Державною міграційною (ДМС) та прикордонною службами видворили з України вісьмох громадян Грузії. "Указане рішення прийняте СБУ на підставі відповідних матеріалів ДМС і НПУ, які свідчать, що діяльність іноземців суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України", - зазначили у СБУ. У прес-службі також запевнили, що правоохоронці діяли у відповідності до вимог національного та міжнародного законодавства, а звинувачення у побитті під час "заходів із примусового повернення" назвали "фейком".

У прес-службі Національної поліції України підтвердили інформацію про депортацію 17 листопада восьми громадян Грузії. Утім, за словами речника МВС Артема Шевченка, його відомство причетне до видворення лише чотирьох із них - так званих "кримінальних авторитетів", - але не грузинського журналіста. Серед опублікованих прес-службою Національної поліції фотографій і імен тих, кого Саакашвілі називає своїми соратниками, дійсно не було.

Згаданий Шавшишвілі та Саакашвілі голова Управління державної охорони Валерій Гелетей заперечив свою причетність до затримання та видворення громадян Грузії. За його словами, подібні дії не входять до "меж компетенції" Управління державної охорони", а подібні звинувачення є "нісенітницею".

Примусове повернення

У своєму коментарі для DW керівник адвокаційного центру Української Гельсинської спілки з прав людини Борис Захаров назвав дії правоохоронців не просто "неправомірними", але злочинними. На його думку, застосована до громадян Грузії процедура "примусового повернення" є адміністративною - людина сама має залишити межі країни, а компетенті органи можуть лише супроводжувати таких осіб по території України. І, відповідно до українського законодавства та міжнародних угод, особа не лише не може бути депортована силовим шляхом, але також має право на юридичний захист та оскарження такого рішення, каже Захаров.

Він впевнений: "Були порушені, як мінімум, 29 стаття конституції та п'ята стаття Європейської конвенції з прав людини - дії правоохоронців мали ознаки викрадення людини". За словами правозахисника, все вказує на політичну вмотивованість цього інциденту. Але найбільше занепокоює той факт, що в Україні усталюється замаскована під процедуру "примусового повернення" практика викрадання та насильницього видворення людей, адже подібні дії українські правоохоронці здійснюють вже не вперше, каже Захаров.

З думкою про Саакашвілі

Народний депутат Сергій Лещенко вже встиг назвати депортацію грузинських соратників Саакашвілі підготовкою до видворення самого екс-президента Грузії "за відпрацьованою схемою". "Мета - прибрати подразника Порошенка з України також до весни, тобто до початку виборів", - написав політик у Facebook 18 листопада.

Втім, політолог Петро Олещук вважає, що видворення чотирьох громадян Грузії є не репетицією, а попередженням для Саакашвілі. "Це своєрідна чорна мітка - мовляв, такий самий захід можуть застосувати і до самого грузинського політика", - каже експерт. На його думку, правових підстав для видворення Саакашвілі навіть більше, ніж у випадку чотирьох соратників, що також свідчить про політичну мотивацію дій правоохоронців. Влада таким чином дає сигнал - або екс-президент Грузії піде на компроміс, зменшивши активність, або буде депортованим, каже Олещук.

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко також вважає українську владу поки що не готовою для депортації Саакашвілі. "Вони бояться перейти червону лінію, яка б спровокувала політичну кризу та масові протести", - каже політолог. На його думку, влада, натомість, обрала тактику точкового послаблення оточення грузинського екс-президента, використовуючи слабкі правові позиції його представників, як, наприклад, відсутність громадянства України. "Це жорстка політична боротьба на межі фолу", - впевнений Фесенко.