Джамала: Не всі конфлікти можна залагодити піснею

Deutsche Welle: Джамало, ви привезли "Євробачення" до Києва, вигравши минулорічний конкурс. Чи задоволені ви тим, як ваша країна, як місто приймають його?

Джамала: Я дуже щаслива, бо це свято, яке розділяє не тільки моя команда, моя сім'я, а розділяє ціла країна. Подивіться зараз на вулиці - вони всі прикрашені, люди гуляють, співають. Як би ви не ставилися до самого конкурсу "Євробачення", це дуже статусно, дуже почесно приймати таку велику кількість гостей.

У пісні "1944", з якою ви перемогли минулого року, ви звертаєтеся до долі кримських татар, яких за Радянського Союзу переслідували та депортували. Багато хто в Росії вважав цю пісню провокацією. Яким був ваш намір?

Так, я дуже багато натерпілася через це - було багато чуток, розмов. А зачепило що саме? Зачепило те, що ця тема була тривалий час закритою, ніхто про неї не говорив. "1944" - сама назва вже провокує, оскільки вона відносить нас у той час, коли кримські татари були депортовані. Чому я не змінювала назву? Адже для мене ця дата насамперед пов'язана з моєю сім'єю, з моєю прабабусею Назилхан, яка була депортована зі своїми дітьми в Середню Азію. Тому я залишила цю назву.

Так, пісня розкриває біль, вона розкриває трагедію цілого народу. І ще дуже важливий момент: чому Європа так само відчула її, чому проголосувала за мене? Адже, мені здається, зараз кояться не менш жахливі речі в цілому світі, коли ми бачимо, як знищують народи, знищують людей просто так, без жодної на те причини. Це дуже сумно. Саме тому, мені здається, Європа так відреагувала на мою пісню. Вона просто відчула біль, емоційно. Можливо, не зрозуміла слів кримськотатарською чи англійською, але відчула емоцію.

Ви згадували, що кримські татари стикаються з різними видами дискримінації після анексії півострова Росією. Ваші батьки і надалі проживають у Криму. Що вони розповідають?

Це болюча тема для мене, бо рідні там, і я дуже хвилююся за них. У Криму немає спокою. Вони (представники російської влади. - Ред.) розуміють, що кримські татари не поділяють окупації, анексії, вони борються десь у таких своїх маленьких угрупованнях чи як це назвати. І важливо не дати їм сказати. А тому зараз люди, молоді люди насамперед, просто зникають на вулицях. Це сильно засмучує, і я дуже переймаюся тим, що буде далі в Криму.

Багато оглядачів кажуть, що "Євробачення-2017" перебуває в тіні політики, конфлікту України та Росії. Ви поділяєте цю думку?

Я дуже засмучена через це. Мені здається, жодній нормальній людині не хочеться воювати, перебувати в конфлікті. Однак так склалося, що ми маємо війну на Донбасі, в нас окупований Крим. Що ми можемо зробити? Ми не можемо просто закрити на це очі та робити вигляд, що нічого не відбувається.

Росія не бере цього року участі. Чи вам особисто бракуватиме російських фанів і музикантів?

Ні, вибачте, але ні (посміхається).

Європейська мовна спілка (EBU) заявила, що після завершення конкурсу відбудеться зустріч і, можливо, будуть запроваджені санкції щодо України та Росії. Що ви думаєте про це, чого очікуєте?

Це несправедливо. Наприклад, були такі конкурсанти, як Азербайджан і Вірменія. Можливо, вони (у EBU. - Ред.) забули, що коли "Євробачення" було в Баку - Вірменія просто не поїхала. Так, був якийсь скандал, але така позиція: вони - країни, які воюють між собою. Я розумію, що це не належить до сенсу "Євробачення" - об'єднувати, але бувають все ж такі відносини, які складно залагодити піснею. Це майже неможливо - давайте, мовляв, заспіваємо пісню разом і забудемо про багато смертей. Таке неможливо!