Допомога Африці: скасування боргів лише збільшує залежність

та Росії йдеться передусім про допомогу Африці, а саме про скасування боргів для найбідніших країн. Німецька газета SAARBRÜCKER ZEITUNG поділяє думку тих, хто вважає, що цей крок ще не допоможе подолати бідність:

По-перше, скасування боргів призводить до збільшення залежності, оскільки ті, хто бере кредити, і в майбутньому розраховуватиме на таке скасування. По-друге, як свідчить досвід, корумповані уряди в Африці використовують фінансову допомогу не для боротьби з бідністю, а з більшим задоволенням для закупівлі зброї на світовому ринку, - зазначає газета SAARBRÜCKER ZEITUNG.

Швейцарська газета TAGES-ANZEIGER продовжує тему:

Спочатку повинні статися зміни у свідомості африканців, і передусім це стосується її еліти. Західна допомога досягне своєї мети лише тоді, коли відповідальні особи в африканських країнах нарешті почнуть діяти сумлінно і поставлять собі за мету успішне управління країнами, досягення прозорості в своїх діях та подолання корупції. У новоствореному Африканському союзі та в інших подібних ініціативах вже можна побачити перші ознаки позитивних зрушень. Але цього ще далеко не достатньо, аби змінити ситуацію на краще. Врешті-решт, Африка потребує часу. Адже її держави отримали незалежність лише сорок років тому, а деякі з них ще молодші. Для того, аби пройти шлях від напівфеодального аграрного суспільства до сучасної демократії індустріальним країнам знадобилися століття, - нагадує газета TAGES-ANZEIGER.

Німецька газета DER NEUE TAG радить:

Встановити партнерство між бідними та багатими можна тільки завдяки допомозі заради самодопомоги. Дуже ефективним методом могли б бути інвестиції, чим і займається Світовий банк. Прибуток, який можна отримати від капіталовкладень, допомагає посилити регіон і зайняти країні вигіднішу позицію відносно індустріальних держав. Як такі моделі функціонують, можна подивитися на прикладі Індії. У багатьох ділянках ця держава вже наздогнала і навіть випередила країни Заходу, - констатує газета DER NEUE TAG.

Перейдемо до іншої теми. Газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG коментує рішення Шанхайської організації співпраці, згідно з якими американці мають назвати терміни виведення своїх баз з території центральноазійських країн:

Коли кілька років тому йшлося про військове придушення талібів в Афганістані, країни Центральної Азії залюбки запропонували себе як партнера. Зрештою, вони також боялися загрози з боку священних воїнів ісламу. Така загроза існує й надалі, але пани диктатори сьогодні відчувають себе сильнішими, ніж раніше. Не в останню чергу це пов”язано з підтримкою з боку Росії та Китаю, на яку вони можуть розраховувати в разі конфлікту. Натомість присутність американських військ викликає тепер критику – особливо після того, як Вашингтон не погоджується заплющувати очі на все, що діється в Центральній Азії. Нещодавно про це довелося дізнатися президенту Узбекістану Карімову. Він надає перевагу вже перевіреним зв”язкам. ... Центральноазійські деспоти так чи інакше полюбляють залишатися у своєму вузькому колі, - коментує німецька газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

І ще одна цитата на цю тему. Газета FRANKFURTER RUNDSCHAU зазначає:

Звернення центральноазійських країн на адресу США з вимогою подати план виводу своїх баз з Узбекістану та Киргизії насправді нікого не здивував. Після перевороту в Киргізії, де незабаром відбудуться президентські вибори, та масового розстрілу демонстрантів в Андіжані про дружбу не може бути й мови. Узбецький диктатор Іслам Карімов вказав американцям на двері. Журналістам, які з причин занадто великого оптимізму або необачності відвідували курси підвищення кваліфікації, організовані представниками Заходу, Карімов погрожує тепер судовими процесами, звинувачуючи їх у змовництві. Опозиція для нього так чи інакше управляється з-за кордону, а тому на всіх її представників він дивиться, як на терористів, - читаємо в газеті FRANKFURTER RUNDSCHAU.

Огляд преси підготував Володимир Медяний.