Ділитися з ближнім, а не викидати

Через звичку купувати надто багато харчів, накопичувати їстівні запаси, так би мовити, на чорний день, не доїдати приготоване продукти опиняються у сміттєвому відрі. Кожен німець викидає за рік близько 80 кілограмів харчів. Портал foodsharing.de закликає переосмислити ставлення до їжі. Він пропонує новий тренд – ділитися їжею з ближнім.

Безкоштовні харчі

Сьогодні люди міняються машинами, квартирами, офісами й потроху звикають заощаджувати. Чом би не ділитися їжею, подумали творці порталу foodsharing.de. Один з активістів – відомий у Німеччині режисер документального кіно Валентин Турн. У його стрічці "Смак відходів" ("Taste of Waste", 2011) ідеться про суспільство, що живе, як вареник у маслі, не знаючи ціни їжі. "Коли фільм демонстрували в кінотеатрах, нам дзвонили з багатьох малих пекарень і питали, що вони можуть зробити з непроданими булочками", - розповідає Турн. Так виникла ідея foodsharing.de.

Кожен очохий – і приватна особа, і підприємство – можуть зареєструватися на спеціальному сайті та створити віртуальний кошик, описавши продукти, які безкоштовно пропонує іншим. "Місця зустрічі" можна побачити на інтерактивній мапі. Далі люди обмінюються мейлами та домовляються, хто і що забере. Той, хто не бажає запрошувати незнайомців до себе додому, може залишити продукти в точці обміну їжею – foodsharing-Hotspot. Це звичайнісінька шафа десь у центрі міста, куди зносять харчі.

"Коли я мушу їхати через усе місто, щоб забрати кілограм картоплі, екологічна користь зникає, - коментує Валентин Турн. - Тому ми хочемо, щоб кількість учасників зросла вдесятеро". Ціль видається реалістичною, адже протягом першого місяця роботи порталу зареєструвалися понад п'ять тисяч людей.

Добре подумай, перш ніж купувати

"Одного дня я купила порошок із прополісу, який вважається природним лікарським засобом. На жаль, невдовзі зрозуміла, що маю на нього алергію, - розповідає Уте Кос, державний службовець. - Оскільки порошок був дуже дорогий, я вирішила запропонувати його на foodsharing.de. Було б надто шкода викидати". Кос подобається ідея сайту: "Я б не виставляла там вершковий торт, який лишився після дня народження, але в будь-якому разі користуватимуся сайтом надалі і, можливо, сама забиратиму щось із того, що там пропонують".

Режисер Валентин Турн теж ділиться їжею – нещодавно запропонував на порталі апетитні яблука, котрі не можуть довго зберігатися і мають бути з'їдені. "Я завжди відповідально ставився до довкілля, але до того, як заглибитися в цю тему, недооцінював вплив продуктів на навколишнє середовище, - каже він. - Виробництво харчів спричинює третину кліматичних змін. Звісно, ми мусимо якось жити, але не повинні половину з того викидати".

Тяжкий хліб

Знову навчитися цінувати їжу, усвідомити, скільки роботи, зусиль і поту вимагає її виробництво – це могло б запобігти теперішньому занепаду культури споживання, вважає Турн. Серед причин проблеми - те, що виробники і споживачі надто далекі одне від одного.

"Ми настільки віддалені від сільського буття, що розучилися розрізняти добре і погане. Той, хто зріс у селі, довіряє своїм відчуттям і може зрозуміти, коли молоко скисло. Сучасний споживач не довіряє собі, він дивиться на дату виробництва, яка не має нічого спільного з якістю, а тільки із зовнішнім виглядом", - підсумовує режисер. Він критикує "косметичний перфекціонізм", коли вирішальним для споживача є не смак, а зовнішній вигляд і ціна їжі.

А це вже трохи шизофренічно, вважає Турн. "Узагалі-то ніхто не викидає продукти охоче. Є щось таке в людській натурі, що каже: викидати продукти погано. Це щонайменше основа нашого життя", - каже режисер-активіст.

Але ми це все ж робимо. "Так, я викидаю їжу, коли минає термін зберігання. Це погано, я знаю, - констатує Анна Лумпе, акторка з Кельна. - Дата виробництва - лише виправдання тому, чому я викидаю, накуплявши зайвого".

А я йшла-йшла-йшла, пиріжок знайшла

Схоже, совість її більше не гризтиме. Анна радіє, відкривши інтернет-біржу з обміну харчами. "Це не потребує багатьох зусиль. Можна швидко щось виставити і швидко цього позбутися. Якби це було пов'язано з більшою активністю, як-то піти в магазин і залишити товари там, багатьом було б складніше це робити", – переконана 29-річна акторка.

Наступний крок – створення додатку для смартфонів. Тоді дорогою з роботи додому користувачі зможуть швиденько перевіряти, чи не "валяється щось на дорозі", тобто чи не залишив хтось їжу поблизу. Foodsharing.de є куди розвиватися. "Узагалі-то я хотів би залишитися режисером, але нині ідея foodsharing.de міцно мене захопила", - усміхається Валентин Турн.