Європа готує нові санкції для Росії

Події двох останніх тижнів на сході України - обстріл автобуса у Волновасі, внаслідок якого загинули 12 людей, обстріл автобусної зупинки в Донецьку (13 осіб) і обстріл житлових кварталів Маріуполя (30 загиблих мирних жителів) - не могли залишитися без відповіді з боку Євросоюзу.

Найбільш критичну позицію традиційно зайняли представники країн Балтії та східних країн-членів ЄС. "Війна проти України триває - терористи обстрілюють Маріуполь. Час переговорів Росія використовувала для забезпечення терористів. Росія вибрала ізоляцію і санкції", - написав у своєму Twitter'і одразу після обстрілу міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс. Схожу позицію висловила ще низка європейських політиків і високопосадових дипломатів, а верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могерині спільно з латвійським головуванням в ЄС вирішила провести термінове засідання Ради закордонних справ, на якому планується визначитися, що робити далі з Росією. Засідання відбудеться 29 січня.

Від міністрів вимагають санкцій

Напередодні засідання міністрів глави держав і урядів країн Євросоюзу поширили свою заяву, в якій висловили стурбованість розвитком подій на сході України і наголосили на необхідності нових обмежувальних заходів проти Москви. "У світлі погіршення ситуації ми просимо наступну Раду закордонних справ оцінити ситуацію і розглянути будь-які належні дії, зокрема, щодо подальших обмежувальних заходів, спрямованих на швидку та всебічну реалізацію мінських угод", - написано в заяві.

Очікують дій від міністрів і депутати Європарламенту. Так, співголова парламентського комітету асоціації Україна-ЄС Андрій Пленкович наголосив на важливості проведення міністерської зустрічі. "Її мета - передати ще одне чітке послання Росії, оскільки без її підтримки сепаратисти не змогли б робити ті дії, які вони здійснюють зараз. І, по-друге, - досягнути згоди щодо посилення режиму санкцій", - зазначив він у розмові з DW.

Шведський депутат Європарламенту Анна Марія Корацца Більдт звернула увагу на важливість єдності країн-членів ЄС в ухваленні рішення щодо можливого посилення обмежувальних заходів, хоча й закликала до обережного підходу. "Санкції були успішними до цього моменту, і повинні бути продовжені доти, доки Росія не виконає мінських угод. Нові санкції слід розглядати акуратно, щоб завдати удару по російському уряду, але мінімізувати негативний вплив на російський народ", - зазначила депутат.

Польський народний обранець з групи консерваторів та реформістів Європарламенту Річард Чарнецький переконаний, що нові обмежувальні заходи необхідні хоча б тому, що мінські домовленості постійно порушуються, а так званий Нормандський формат переговорів між Росією і Україною під егідою Франції та Німеччини результатів не приніс. "Нам потрібно показати Росії, що ми - серйозні, і схвалити новий набір санкцій. Одним з варіантів може бути заборона доступу Росії до системи SWIFT", - сказав він.

Чи відключать Росію від системи SWIFT?

Розмови про можливе відключення Росії від системи міжнародних банківських платежів SWIFT ходять вже кілька місяців. 6 жовтня 2014 компанія SWIFT, що працює за бельгійським законодавством, навіть змушена була розмістити спеціальний прес-реліз. Вона пояснила, що не має повноважень самостійно запроваджувати будь-які рішення щодо санкцій, однак готова виконувати європейські закони, якщо такі будуть схвалені.

Подібні прецеденти вже траплялися в історії діяльності SWIFT, коли в 2012 році від системи були відключені банки Ірану.

Експерти стверджують, що схоже рішення може призвести до серйозних проблем для російської економіки, оскільки в цьому випадку навіть продаж нафти і газу стане практично неможливим. "Відключення від системи такої великої країни, як Росія, реально матиме величезний шоковий ефект на російську економіку, яка і так вже падає", - вважає експерт брюссельського Центру європейських політичних досліджень Стівен Блокманс. На думку експерта, очікувати таких радикальних кроків від ЄС поки не варто.

Європа перед страхом великої війни

Втім, Блокманс також висловив сумніви і в тому, що взагалі будуть схвалені будь-які нові обмежувальні заходи. "Я маю надію на схвалення нових санкцій. Але реалістично очікувати, що країни-члени продемонструють одностайність з метою посилити санкції, які вже діють, - це зовсім інше питання. Ми бачимо різні позиції в країнах-членах на цьому фронті", - сказав він.

Його позицію поділяє і керівник програм Східного партнерства ЄС та Росії Фінського інституту міжнародних відносин Аркадій Мошес. "Вірогідність запровадження нових санкцій відмінна від нульової, тобто така ймовірність існує, однак вважати цю ймовірність дуже високою поки що я б насправді не став", - сказав він. За словами експерта існує занадто багато причин, які можуть вплинути на позицію європейських політиків і дипломатів. Серед них - економічний та ідеологічний лобізм, в результаті якого ряд ультраправих і ультралівих європейських партій принципово вибирають позицію Росії.

"Але є ще один фактор, який у відкритій дискусії наявний менше, але не можна сказати, що його немає зовсім. У Європі є побоювання великої війни. Є достатня кількість експертів, які кажуть, що подальший економічний тиск на Росію може спровокувати відкриту військову відповідь з її боку ", - сказав Мошес, зазначивши, що такого розвитку подій ніхто не хоче.