Експерти обговорили в Бонні майбутнє Криму

Минув рік після анексії Криму Росією і стало очевидно, що Москві важливіше було відібрати Крим від України і ослабити її, ніж розвивати сам півострів, упевнені експерти, які взяли участь в дискусіях у Бонні 9-10 квітня. Організатором дискусії виступив дослідницький центр Käte Hamburger Kolleg. Сьогодні Росія так само мало знає, що робити з Кримом, як і Україна у минулому, вважають вони.

Російська влада підкреслено оптимістична, коли йдеться про економічне майбутнє Криму. Але аналітики, які дискутували в Бонні, не поділяють такого оптимізму. Жоден з них не виказав упевненості в тому, що за нинішньої політичної системи Росія, як висловився науковий співробітник Німецького інституту співпраці та розвитку Йорґ Ґревінґгольт, зможе успішно подолати значні труднощі у розвитку півострова. А труднощів учасники зустрічі назвали чимало: ізоляція півострова в багатьох відношеннях, дотаційний характер регіону, наявність прийнятних умов ведення бізнесу лише для лояльних Москві компаній, дефіцит міжнародних інвестицій.

Інші сценарії є, але їх реалізовувати не будуть

Позитивні сценарії розвитку Криму теоретично можливі, вважає політолог Іван Преображенський. Приміром, якщо півострів одержить особливий, позатериторіальний статус, який надав би можливість для прискореного економічного розвитку.

"Але жоден з подібних сценаріїв не реалізовуватимуть, тому що Володимир Путін - заручник свого власного рішення про входження Криму до складу Росії", - вважає Преображенський. Політолог переконаний, що глава російської держави забагато дослухався до думки військових, для яких півострів - це насамперед флот, що перебуває там: "Як наслідок Крим став заручником геополітичної стратегії Росії".

Модератор боннської зустрічі Девід Камент зазначив щодо цього, що "про російського президента небезпідставно кажуть як про сильного тактика, але слабкого стратега". Росія мала план приєднання Криму, але не України, погодився Преображенський, і тепер Москва не може зупинитися у своїй геополітичній імпровізації. Сьогоднішні дії влади в Криму, за його словами, свідчать про те, що Росія просто не знає, що робити з півостровом - дотації виділяють, але не видно жодної стратегії розвитку регіону.

Майбутнє Криму залежить від кримських татар

Саме майбутнє півострова у багатьох відношеннях залежить від долі кримських татар, вважають Ольга Духніч та Ельміра Муратова, також учасниці дискусії. Ще недавно вони разом працювали у сімферопольському Таврійському національному університеті. Після анексії Ольга переїхала до Києва працювати в журналі "Новий час", а Ельміра залишилась. У своєму виступі в Бонні Ельміра розповіла про утиски, котрих зазнають кримські татари, які незгодні з новим статусом півострова, а також про спроби російської влади змусити їх підкоритися новим порядкам.

"Кримські татари сьогодні думають так: як і в минулому, наші проблеми були пов’язані з Москвою, тож ми змушені побоюватися її і сьогодні", - зазначила Муратова. За її словами, тиск чинять на усі спілки та структури кримських татар - меджліс, муфтіїв, ЗМІ: "З 12 зареєстрованих українською владою засобів масової інформації лише два одержали російську реєстрацію".

Ісламознавець Муратова виокремила тиск, який в Криму чинять на віруючих мусульман. Вона розповіла про часті обшуки, конфіскації релігійної літератури, арешти - насамперед членів організації "Хизб-ут-Тахрир": "Мусульмани півострова тепер не мають тих ліберальних свобод, які вони мали за України". Ельміра Муратова вказала на те, що для зміцнення свого впливу Москва за допомогою кримських татар проросійської орієнтації створила новий, Таврійський муфтіят, якому сьогодні намагаються надати статус провідного органу самоуправління мусульман в Криму.

Шанс для Європи

Саме кримські татари несуть найбільшу загрозу для Росії в Криму, вважає Ольга Духніч. Теперішня російська влада нічого так не боїться, як масових акцій протесту, на які на півострові здатні лише кримські татари, переконана Духніч.

Оскільки татари - група ризику для Кремля, то вони - надія для України. Водночас утиски можуть призвести до радикалізації цієї етнічної групи. Тоді, не виключили експерти, ситуація в Криму може розвиватися за сценарієм деяких республік Північного Кавказу.

Експерти, які зібралися у Бонні, були одностайні в думці, що статус Криму протягом найближчих десятиліть навряд чи якось зміниться. Тим більше з огляду на консенсус в Європі, що через півострів ніхто з Росією воювати не збирається. Та як перевести вирішення проблеми у дипломатичне русло та зробити так, щоб не забути про населення Криму - це питання поставив Йорґ Ґревінґгольт.

На його думку, ЄС навряд чи вдасться до якихось дій у короткостроковій перспективі, але в середньо- та довгостроковій перспективі варто налагоджувати контакти зі звичайними кримчанами. Такий діалог можливий поза контекстом визнання анексії півострова. Такий крок матиме дві мети, пояснив експерт: не грати за правилами Москви і продемонструвати на ділі, що Євросоюзу не потрібна чиста геополітика. А з іншого боку, варто надати свободу руху людям і не карати двічі тих, хто, можливо, взагалі не підтримував приєднання Криму до Росії.