Жан-Клод Юнкер і його нові єврокомісари

Єврокомісія - це гігантський апарат з 35 тисяч чиновників. Новий голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер перекроїв всю управлінську структуру. Тепер цілих 7 комісарів, які одночасно є заступниками Юнкера, координуватимуть роботу інших 20 єврокомісарів. В залежності від тематики нових законопроектів віце-голови повинні працювати з різними комісарами та створювати нові робочі групи.

Віце-голови отримали й нові повноваження: вони можуть накласти вето на законопроекти, представлені окремими комісарами. А першим віце-головою стане Франс Тіммерманс з Нідерландів. Він буде відповідати за скорочення бюрократичних витрат й заодно контролюватиме роботу всіх інших комісарів. Що це повинно дати? "Менше законів та постанов", - запевняє Жан-Клод Юнкер. "Більше уваги важливим темам, менше – дрібницям", - таке гасло висунув новий голова для Єврокомісії.

Комісари першого та другого сортів

"Нам потрібна Єврокомісія, яка рішуче візьметься за проведення реформ", - наполягає голова фракції консервативних партій у Європарламенті, німецький депутат Манфред Вебер. Саме ці цілі й проголошує Жан-Клод Юнкер: "Новий склад Єврокомісії - це не лише можливість, але й обов’язок якомога швидше приступити до роботи. Перед нами стоять геополітичні виклики. Ми повинні оздоровити економіку. Ми повинні побудувати єдину Європу, яка забезпечить економічне зростання та робочі місця для громадян".

Економічне зростання - це, перш за все, інвестиції. Але за бюджети окремих країн в Єврокомісії відповідає П'єр Московісі, колишній міністр фінансів Франції, яка дедалі глибше падає в боргову яму. Однак його повноваження обмежені: рішення він може приймати лише тільки за згодою віце-голови, фіна Юркі Катайнена. Говорять, що на такому рішенні наполягла Німеччина.

А ось німецький комісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер позбувся посади віце-голови, та з 1 листопада займеться цифровою економікою. Еттінґер за 5 попередніх років став справжнім експертом з нафти й газу, його наступнику словаку Марошу Шевчовичу ще належить освоїти цю складну матерію. Так що у Росії та України залишаються лічені дні, щоб врегулювати газову суперечку за посередництва великодосвідченого Еттінґера.

Баррозу залишив наступнику непочатий край роботи

Жану-Клоду Юнкеру 59 років. Упродовж майже двох десятиліть він обіймав посаду прем'єр-міністра Люксембургу. Але одна справа - сформувати уряд карликової держави, зовсім інша - комісію Євросоюзу, в яку направляють своїх кандидатів 28 країн ЄС. "Доводилося враховувати побажання та очікування, а часом і мрії окремих держав, створювати систему географічних і політичних противаг та інші міркування", - визнає новий глава Єврокомісії.

Залишаючи посаду, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу багато чого не встиг чи не зумів. Економіка Єврозони тупцює на місці, тепер від Юнкера чекають на виконання його передвиборних обіцянок. Зокрема, він має намір створити інвестиційний фонд на загальну суму в 300 мільярдів євро. Консерватори запитують: де взяти такі гроші?

Ліберали вважають, що й цієї гігантської суми недостатньо. Їхній лідер бельгієць Гі Верхофстадт каже: "Інвестиційну програму в 300 мільярдів, яку обіцяє пан Юнкер, не можна вважати реальною відповіддю на виклик. Потрібні більш рішучі заходи, а не нові ярлики на старі кредити".

А тут ще й геополітичні проблеми і кризи: відносини з Росією, збройний конфлікт в Україні. Слід підготувати Угоду про зону вільної торгівлі з США, сформулювати нові цілі щодо захисту клімату. У цій ситуації Жан-Клод Юнкер вже оголосив, що подальшого розширення Євросоюзу в найближчі 5 років не буде, хоча переговори з кандидатами, наприклад, з Туреччиною, будуть продовжені.

"Зірковий час" Європарламенту

Новим єврокомісарам довелося витримати довгі й неупереджені співбесіди в Європарламенті. Зокрема, депутати провалили кандидатуру словенки Аленки Братушек, яку готували на посаду комісара з енергетики. Лідер фракції консервативних партій у Європарламенті Манфред Вебер задоволений: "Три тижні тривали ці співбесіди, з глибоким і компетентним обговоренням тематики. Це унікальний прецедент в Європі, такого не бувало в парламентах жодної з європейських країн. Це зірковий час Європарламенту". Але чи гарантує цей "зірковий час" успішну роботу Єврокомісії, ми зможемо судити через 5 років.