Чому українські ЗМІ потерпають від пандемії COVID-19
29 квітня 2020 р.
Комерційна та регіональна преса в Україні найбільше серед інших ЗМІ потерпає від карантинних заходів. Таким став один із висновків експертної онлайн-дискусії "Медіа в час глобальних загроз: нові виклики і рішення", проведеної у вівторок, 28 квітня, фундацією "Суспільність" за сприяння громадських організацій "Інтерньюз-Україна", "Детектор медіа" і Незалежної медійної ради. Головним наслідком спричиненої пандемією COVID-19 економічної кризи для ЗМІ стане значне зменшення рекламного ринку, вважають експерти.
Українські ЗМІ під час карантину
Раптове скорочення економічної активності українців унаслідок карантинних обмежень боляче вдарило по українській пресі. Більшість медіаменеджерів скаржаться на провал їхніх рекламних бюджетів. Деякі ЗМІ оголосили про збір пожертв серед своїх підписників та читачів, аби вижити під час карантину. З таким закликом, зокрема, звернулося інтернетвидання liga.net, журнал "Український тиждень" та деякі інші ЗМІ. Через це комерційні ЗМІ, на думку медіаекспертів, у майбутньому більше залежатимуть від своїх рекламодавців, які зможуть посилити свій вплив на їхню редакційну політику.
Читайте також: Які фейки про коронавірус поширюють з Росії у ЄС
Вільніше почуваються журналісти ЗМІ, які фінансуються переважно міжнародними донорами. Так, голова "Громадського радіо" Андрій Куликов під час дискусії заперечив можливість скорочення штату журналістів унаслідок карантину. Він сказав, що початок оголошеної урядом самоізоляції українців збігся в часі з початком мовлення цього радіо не лише в інтернеті, а й у FM-діапазоні, що призвело до збільшення кількості слухачів. Додатковою незручністю в роботі цього радіо, так само, як і решти ЗМІ, стала неможливість запрошувати гостей до студії, тож інтерв'ю доводиться записувати через інтернет, сказав Куликов.
Диктат власників
Журналісти під час карантину потерпають від обмежень на переміщення, проведення інтерв'ю та проведення зйомок. Вони намагаються компенсувати брак прямого контакту спілкуванням із героями через відеозв'язок. Економічна смерть не загрожує лише телеканалам, які належать олігархам або отримують фінансову підтримку від політиків, стверджують медіаексперти. Серед таких каналів експерти найчастіше називали телеканал "1+1", контроль за яким приписують Ігорю Коломойському, та групу телеканалів, близьких до одного з лідерів "Опозиційної платформи - За життя" Віктора Медведчука.
Читайте також: Суспільний мовник України повідомив про арешт рахунків за борги
"Диктат власників і далі є, він особливо проявляється на телеканалах Медведчука - це просто параноя! Такі ж впливи ми бачимо і на ток-шоу на телеканалі "1+1", де запрошені спікери добираються за принципом лояльності до Коломойського", - заявила під час дискусії голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лігачова. Вона також висловила стурбованість тенденцією до встановлення контролю за діяльністю Національної ради з телерадіомовлення з боку президента України Володимира Зеленського.
Нові виклики під час пандемії
Загалом українському медіаринку бракуватиме доходів від реклами через зниження економічної активності в державі, зазначили медіаексперти. На їхню думку, внаслідок цього частина ЗМІ взагалі припинить свою роботу.
Як зазначив голова правління "Інтерньюз Україна" Костянтин Квурт, ще одним серйозним ризиком для медіаринку може стати зростання впливу російського капіталу. Експерт не погодився із тим, що внаслідок падіння цін на нафту на світових ринках Росія більше не зможе фінансувати ЗМІ й політиків в Україні. "Грошей у них стало менше, але в наших бізнесменів їх ще менше. Тому розслаблятися і чекати припинення експансії пропаганди Москви на українському медіаринку, а значить і посилення її впливу на українську політику, - не варто", - сказав експерт.
Він порадив українським ЗМІ для виживання в умовах кризи замислитися над тим, чим вони відрізняються від інших і чому саме вони заслуговують на кошти рекламодавців. Квурт також вважає, що інформація більше не має більше споживатися безкоштовно і що за неї слід починати брати гроші, "так само, як за газ та електрику".