Аналіз правильний: міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) представив у виголошеній у Фонді Кербера (Körber-Stiftung) промові не світ, що змінюється, а світ, який вже змінився. Якщо все це звести до кількох тез, то матимемо: післявоєнний світовий порядок завершився, століття американського домінування відійшло в історію. Китай намагається здобути дедалі більшу вагу на глобальній арені, поки США повернулися до політики егоїзму та націоналізму. А будь-який вакуум у геополітиці швидко заповнюють інші. Приміром, у Сирії це робить Росія. А в Африці - той же Китай.
Водночас Європа не повинна лише нарікати та займатися моралізаторством, як сказав Ґабріель, "з бокової лінії". Їй слід чітко визначити власні інтереси, думати стратегічно. Іншими словами, Європі слід нарешті навести лад у себе, поглиблювати європейську інтеграцію - навіть попри те, що все це зараз не користується особливою популярністю. Окрім того, слід шукати партнерів там, де це можливо, і не завжди - як це було досі - рефлекторно по той бік Атлантичного океану. Все правильно, але тут є кілька застережень.
Перше застереження
Чи правильно те, що каже Ґабріель, а саме - що зміна США відбувається незалежно від Трампа? Чи справді назавжди відійшла в минуле та роль світової супердержави, яку США відігравали в якості поборника демократії, свободи та Європи в її давньому розумінні? Те, на що вказав Ґабріель, правда - вже незабаром у США буде більше людей з африканським та латиноамериканським корінням, аніж з європейським, як це було в дотеперішній історії Сполучених Штатів.
Але хіба немає в США масивних протестів проти президента-егомана? Проти його нахабства та зневаги до світу? Хіба не в США попри вкрай брутальну передвиборчу боротьбу більше людей проголосували - просто задля того, щоб відвернути гірше, - за дуже непопулярну Гілларі Клінтон, ніж за Трампа? Може бути, що Ґабріель зарано списує США з рахунку, хоч і наголошує, що Вашингтон "залишається нашим найважливішим союзником". Можливо, в цьому аналізі більше промовляє нетерпіння нарешті серйозно зайнятися європейським проектом, ніж і далі вичікувати.
Друге застереження
Є ще й другий чинник. Ґабріель дійсно має слушність, коли каже, що Європі слід зосередитися на собі, захищати власні цінності та силкуватися самій досягти могутності. Адже безполярний світ, або, як висловився глава МЗС Німеччини, "світ G0" - вкрай небезпечний насамперед для Німеччини. Але при цьому він говорить передовсім про співпрацю із Францією. Великобританія у його промові згадується лише раз, коли мова коротко йде про Brexit. Чи не було б правильніше гуртувати навколо Берліна та Парижа інших європейців, навіть незважаючи на ЄС? З Лондоном, з Півднем, а також зі східноєвропейськими країнами, хай як нереально зараз це може видаватися? Якщо Європа, тоді - всі.
Тут вчувається невдоволення Ґабріеля через те, що нинішні не досить активні політики Німеччини досі не дали відповіді широким реформаторським планам президента Франції Еммануеля Макрона. А якщо вже називати речі своїми іменами, цього ще не зробила канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel). "Що стосується європейських ідей, то тут рахунок 10:1 на користь Франції", - сказав Ґабріель слухачам його промови. Знову це нетерпіння.
Промова кандидата на посаду глави МЗС
Причиною цього, звісно, може бути й те, що сама промова була такою собою промовою кандидата, який прагне й далі працювати на чолі МЗС ФРН. Адже ще донедавна, коли в Німеччині проводилися переговори щодо створення коаліції "Ямайка", здавалося, що це - кінець кар'єри Ґабріеля. А тепер його партія - Соціал-демократична партія Німеччини - заявляє, що, мабуть, таки піде на переговори з канцлеркою Меркель та її ХДС/ХСС щодо формування майбутньої урядової коаліції. Можливо, знову з міністром Зіґмаром Ґабріелем. Усе може швидко змінитися.
А тому: аналіз Ґабріеля правильний і гострий. Але якщо правда те, що все змінюється, то неочікувані зміни на краще також можливі - у тих же США або, може, навіть у Великобританії. Пам'ятати про це не завадить. В іншому ж твердження слушне: Уставай, Європо, подалі від бокової лінії та - вперед у гущавину битви. Цінностей, які потрібно захищати, достатньо, але для цього треба більше розуму і дещо менше моралі.