Коментар: Сльози та зневага на Олімпіаді в Ріо
На подіумі панує "холодна війна". Американки Ліллі Кінг та Кеті Мейлі сидять на прес-конференції поруч зі своєю російською колегою Юлією Єфімовою та навіть не дивляться на неї. Ані обміну парою слів, ні навіть звичного рукостискання на знак привітання одне одного з результатом. В атмосфері Олімпійського водного стадіону в Ріо-де-Жанейро панує холод.
"Я не вважаю, що спортсмени, яких схопили на гарячому (на вживанні допінгу. - Ред.), повинні мати право знову виступати. Але я поважаю той факт, що моя думка не відіграє жодної ролі", - виклично каже Ліллі Кінг, і всім стає зрозуміло, у чий город спрямований цей камінь: Юлії Єфімової. За час своєї ще не тривалої кар'єри вона вже відсиділа 16-місячну дискваліфікацію через вживання допінгу - стероїдів. А на початку цього року її тест знову виявився позитивним - цього разу через мельдоній.
Міжнародна федерація плавання дискваліфікувала 24-річну росіянку з Грозного. Міжнародний олімпійський комітет (МОК) хотів з огляду на це заборонити їй брати участь в Іграх у Ріо-де-Жанейро. Але Спортивний арбітражний суд скасував директиву МОК, згідно з яким усі російські кандидати на участь в Олімпіаді, які у минулому хоч раз порушували антидопінгові норми, мали би бути відсторонені від участі в Іграх. Арбітраж виходив з позиції, що не можна карати двічі за одне і те ж порушення. Безпросвітний хаос.
Отрута для олімпійської атмосфери
Спорт заплутався у хащах власної системи правил. Здається, ніхто на даний момент не бачить, як із них вийти. І те, що це відбувається під час світового свята спорту - ганьба. Уся безпорадність лише так званої "олімпійської родини" стає очевидною на Олімпійському водному стадіоні. Юлію Єфімову перед запливами освистують глядачі з трибун. Зрештою вона здобуває срібло на стометрівці брасом, але попри це почувається вщент розбитою. Зі сльозами на очах вона пробігає через коридори кабін для переодягання та спочатку просто закривається у своїй кабіні.
Після церемонії нагородження вона мусить іти на обов'язкову прес-конференцію. "Сьогодні було дуже важко пливти, - каже вона крізь сльози, які знову з'явилися на її очах. - Дуже шкода, що політика руйнує спорт. Можливо, деякі сили намагаються зашкодити Росії та використовують для цього спорт".
Звісно, усе це - лише теорії змови. Існує достатньо документальних підтверджень існування державної допінгової системи в Росії. Але випадок Єфімової демонструє, у яке становище потрапили спорт і атлети через дії відповідальних за спорт політиків. Повсюдно панує недовіра. А це - отрута для атмосфери на цьогорічних Олімпійських іграх. Так, австралійський олімпійський чемпіон з плавання Мак Хортон демонстративно сказав, що "не має часу для допінгових шахраїв", маючи на увазі свого китайського колегу Суна Янга. Новоспечений олімпійський чемпіон на 200-метрівці вільним стилем Янг також став жертвою освистувань трибун. Причина в тому, що 2014 року в його аналізах виявили заборонений стимулюючий препарат. Однак за це він був дискваліфікований лише на три місяці, до того ж у період між сезонами, коли не проходять великі змагання.
Час створити єдину систему правил
Такі дивні рішення спортивних організацій нашкодили спорту та довгі роки вперед. МОК, федерації окремих видів спорту та навіть деякі антидопінгові агенції до цього часу діють самовільно та безсистемно, перекидають відповідальність одне на одного, та створюють таким чином атмосферу недовіри.
Німецький плавець і колишній багаторазовий світовий рекордсмен Пауль Бідерманн влучно окреслив проблему: "Не атлети винні у цьому - винна система". Він має рацію. Світова боротьба із вживанням допінгу на даний момент нагадує лотерею. Ніхто не може передбачити, чим зрештою завершиться той чи інший скандал. На Олімпійських іграх дозволили виступати майже всім росіянам, на Паралімпійських - жодному. Настав час створити єдину систему правил, почати послідовно реагувати на факти порушення антидопінгових норм і, насамперед, започаткувати нову, дійсно незалежну інстанцію, яка би штрафувала порушників у всіх видах спорту.