Швидкі реформи, більше жодних зволікань. З таким зачином Володимир Зеленський став президентом України. Поки оплески вдома і за кордоном йому було гарантовано. Але з'явилися сигнали, що Захід більше не буде прихильно ставитися до всього, що він робить.
Зеленський хоче переполовинити Верховний суд
Диявол, як це часто буває, криється в деталях. Минулого тижня посли країн Європейського Союзу і Канади піддали критиці законопроєкт Зеленського у сфері юстиції. У ньому президент зокрема запропонував удвічі скоротити число суддів Верховного суду - з нинішніх максимум 200 до 100. Такому рішенню має передувати ретельний аналіз, справедливо зазначили посли в листі до голів профільних парламентських комітетів.
Верховний суд - одна з небагатьох відносно незалежних інстанцій в Україні. Його зірковий час припав на 2004 рік, коли за рішенням суду було проведено повторне голосування на сфальсифікованих президентських виборах. У підсумку переміг Віктор Ющенко. А коли згодом президентом став кандидат, який тоді програв, - Віктор Янукович, то помстився суду і позбавив його частини повноважень. За його наступника Петра Порошенка Верховний суд було перезавантажено, обрано нових суддів. Половини з них тепер хоче позбутися Зеленський. Це послабить Верховний суд.
Другий привід для критики західних дипломатів стосується Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка відіграє важливу роль під час відбору суддів на всіх рівнях. Зеленський пропонує внести її членів і деяких інших суддів, які працювали в період Порошенка, в закон про люстрацію. Це означає звільнення і заборону на професію, хоча переконливого обґрунтування для цього немає.
Закон про люстрацію спрямований проти чиновників часів Януковича і покликаний служити для "очищення влади". Влітку Зеленський пропонував поширити дію цього закону на всіх вищих чиновників ери Порошенка, але тоді, як і тепер, з критикою виступили посли ЄС. Нова ініціатива виглядає як намагання Зеленського все-таки втілити в життя свою суперечливу ідею частинами. Закон було ухвалено парламентом 12 вересня.
Як президент України розширює свою владу
Всі нові законодавчі ініціативи продовжують замасковану під волю народу, а по суті - авторитарну тенденцію в Україні. Останній приклад - ухвалена парламентом у п'ятницю, 13 вересня, дострокова відставка Центральної виборчої комісії (ЦВК). Можна припустити, що новий склад буде більш прихильно налаштований до планів Зеленського, приміром, до референдумів, які він обіцяв під час виборчої кампанії.
Особливе занепокоєння викликають плани зміни Конституції. Парламент пропонується скоротити з 450 до 300 депутатів, що зробить його більш контрольованим; парламентаріїв можна буде шантажувати вже ухваленим рішенням про скасування депутатської недоторканності і запланованим позбавленням мандата за прогули засідань; водночас президент хоче отримати право призначати і звільняти керівників Державного бюро розслідувань (ДБР) і Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Внісши в парламент законопроєкт про імпічмент президента, Зеленський лише на перший погляд поставив себе в один ряд з депутатами. Однак якщо поглянути детальніше, стає очевидним, що пропонується саме зворотне - і без того складна процедура імпічменту стане практично неможливою.
Але займатися детальним розглядом зараз в Україні стало важко. За такої кількості законопроєктів на складні теми навіть фахівці можуть щось прогледіти. Не кажучи вже про депутатів, з яких більшість - як і сам президент - до недавнього часу мало зналася на політичній діяльності. Можливо, це - одна з причин, з якої президентська більшість в парламенті штампує всі нові закони, мов на конвеєрі. У нечисленної опозиції немає шансів виконувати свою функцію контролера влади.
Дилема Заходу у зв'язку із Зеленським
У Заходу як у головного фінансиста України більше важелів, але він опинився перед дилемою. Заходу важко критикувати Зеленського, оскільки президент отримав 73 відсотки голосів і користується безпрецедентною підтримкою своїх співгромадян. Ще важливіше - на Заході, схоже, є надія на те, що за Зеленського можливе вирішення конфлікту з Росією. Нещодавній обмін полоненими між Москвою і Києвом посилив цю надію. Може так статися, що в разі зближення Росії й України в Заходу буде спокуса заплющити очі на внутрішньополітичні відхилення від демократичної норми в Україні. Це була б зрозуміла, але короткозора позиція.
Дедалі сильнішою стає підозра, що Зеленський розширює свою владу і згортає демократію. Якщо Захід з цим змириться, він втратить довіру. А в середньостроковій перспективі ризикує мати справу з наслідками нового повстання в країні по сусідству з ЄС. Обережна критика повинна лунати голосніше. Україні потрібно дати чіткий сигнал, чітке послання - не тільки від послів. Політичні важковаговики в Європі, але і в Північній Америці повинні зайняти чітку позицію. Щадний термін для Зеленського сплив.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.