"Мінськ-2" дихає на ладан

Понеділкова зустріч "Нормандської четвірки" в Берліні закінчилася без видимого прориву. Анонсовані міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром "довгі" переговори затяглися на майже п'ять годин, але завершилися з більш, ніж скромними, за мірками високої дипломатії, результатами. Штайнмаєр охарактеризував зустріч "як інтенсивну та дуже суперечливу", а міністр закордонних справ України Павло Клімкін напряму визнав, що домовитися з усіх питань сторонам не вдалося. Тему миротворців, яку останніми днями активно просуває Київ, і проти чого відкрито виступає Москва, предметно не обговорювали. Тож єдиним підсумком перемовин став спільний заклик до припинення боїв та відведення важких озброєнь на Донбасі. Керівник російського МЗС Сергій Лавров, тим не менше, назвав зустріч "корисною".

Дуже худий мир

Опитані DW європейські експерти ставлять ефективність мінських угод під дедалі більші сумніви. Збройні сутички, що не припинялись навіть у великодні дні у районах Донецька та Широкіного, диверсії та теракти проти українських військових, свідчать про крихкість досягнутих у лютому домовленостей.

Тож чи можна вважати угоди "Мінськ-2" вже нерелевантними? На думку експертки берлінського філіалу Європейського Центру Карнегі Джуді Демпсі, усі сторони конфлікту мають триматися за домовленості до останнього. "Справжня важливість мінських угод у тому, що не гинуть цивільні", - сказала Демпсі у розмові з DW. "Про пересічних людей у таких конфліктах часто забувають. Їхні домівки зруйновані, їм нема куди йти, з'являються біженці, які втікають до Росії, Києва або ж західної України. Нам не можна забувати про людський аспект цієї жахливої війни", - наголошує вона.

Водночас експерт паризького Інституту Томаса Мора Жан-Сільвестр Монгреньє налаштований скептичніше. Він підозрює, що для Росії все, пов'язане з мінськими домовленостями, - лише тактична пауза. "Під час неї Путін намагається розділити ЄС та НАТО. Насправді, це затяжний геополітичний конфлікт, ставка в якому - європейський міжнародний правопорядок, адже ревізіонізм Кремля є загрозою для всієї Європи. Геополітична вседозволеність та умиротворення може спричинити повернення до політичного Дарвінізму", - застерігає експерт і пояснює, що альтернативою провалу крихких угод може бути повномасштабна війна між Росією та Україною.

Санкції або озброєння?

Але вже зараз ситуація на Донбасі перемир'я нагадує мало. За даними місії ОБСЄ, лише минулої неділі біля Донецька пролунало 1200 вибухів. Стріляла переважно артилерія та міномети. Вогонь не припинявся й у понеділок ввечері, коли в Берліні радилися керівники міністерств закордонних справ "Нормандської четвірки". Ледь не щодня гинуть українські солдати.

Надходять і повідомлення про бої біля Маріуполя, який, як побоюються в Києві і на Заході, може стати наступною мішенню сепаратистів."Росії важко контролювати Крим за прийнятну ціну без прокладання наземного коридору між тим, що Кремль називає "Новоросією" та кримським півостровом, пояснює Жан-Сільвестр Монгреньє і додає, що це стратегічне портове місто опинилось зараз "у безпосередній небезпеці".

Якщо ж ситуація розвиватиметься за найгіршим сценарієм, Захід обов’язково реагуватиме, впевнені опитані DW аналітики в Берліні та Парижі. "Санкції - єдина карта, яку має Захід. Інших карт немає. Німеччина не погодиться на постачання летальних озброєнь, що, однак, не зупиняє інші країни надавати Україні зброю, адже ЄС нічого не диктує з цього приводу. Зараз більшість країн ЄС проти озброєння України. Більшість. Але деякі країни вважають це хорошою ідеєю", - нагадує Джуді Демпсі.

Водночас її паризький колега впевнений, що в разі атаки на Маріуполь і розростання агресії проти України, на Заході не зможуть більше зволікати із постачанням озброєнь Києву. "Необхідно запобігти поразці української армії", - каже Монгреньє. "Україна - суверенна, визнана міжнародною спільнотою держава, член ООН та Ради Європи, яка має право захищати себе".

Продовження російської агресії консолідує Захід

На думку французького експерта, новий виток протистояння на Донбасі, змусить Німеччину й Францію, які виступають гарантами мінських угод з боку ЄС, подолати будь-які розбіжності, якщо такі зараз існують. "Якщо Путін бажає захопити додаткові території України та продовжуватиме намагатись знищити європейський порядок, Париж і Берлін муситимуть реагувати і співпрацюватимуть дуже тісно. Не варто переоцінювати різницю у підходах", - наголошує паризький політолог.

Скромні результати переговорів у Берліні стануть предметом обговорення міністрів закордонних справ країн "Великої сімки", які відбудуться у вівторок та середу в німецькому Любеку за участю держсекретаря США Джона Керрі. "Зараз м’яч на стороні Москви", - сказав міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр в інтерв’ю газеті Dіe Welt.