Лікарі-українці у ФРН
18 березня 2013 р.
Після затяжної операції анестезіолог німецькою мовою запитує у старенького дідуся, чи у нього нічого не болить. У лікаря російський акцент. Пацієнт, ледве оговтавшись від наркозу, перелякано перепитує, чи не почалась раптом знову війна. Так Дмитро, який походить з Новосибірська і працює в одній із лікарень федеральної землі Баден-Вюртемберг, описує один із випадків своїх робочих буднів у Німеччині.
Ласкаво просимо до Німеччини?
За статистикою Федеральної палати лікарів Bundesärztekammer, за останні 10 років кількість спеціалістів з-за кордону, що отримали ліцензію лікаря у Німеччині, зросла у два рази. Станом на 2012 рік працевлаштованих медиків, що не мали німецького громадянства, налічували 32 548, у той час як у 2002 їх було лише 16 160.
Найбільше лікарів-мігрантів приїжджає до ФРН з країн Східної Європи, передає агенція AFP, посилаючись на дані Федеральної палати лікарів. Здебільшого це лікарі з Румунії. Утім, зростає й кількість лікарів-вихідців з країн СНД, зокрема й українців. "Кількість лікарів з України, що працюють тут за фахом, зростає щороку на 5%", - розповів в інтерв'ю Deutsche Welle керівник відділу міжнародних зв'язків Федеральної палати лікарів Рамін Парса-Парсі. "За статистикою у 2012 році було зареєстровано 922 лікаря з України, у 2011 таких налічували 821. Більшість з них працюють у лікарнях, лише невелика частина мають свої приватні клініки – приблизно 62".
Олександр Марґулан, наприклад, народився у Житомирі, виріс в Чернівцях, має досвід роботи у лікарнях Донецька та Москви. З 1992 року він живе і працює у Німеччині. Зараз у нього власна дерматологічна клініка у Кельні. "Жодних бар'єрів у роботі я не відчуваю. Головне - бути хорошим спеціалістом і володіти німецькою. Англійська тут не потрібна", - розповів лікар DW.
Високі технології і достойна зарплата
"Що тягне людей сюди? Я вважаю, що високий технологічний рівень, який дозволяє навчитися новому і підвищити кваліфікацію", - розповідає Ігор з Харкова, який наразі працює зубним техніком у Бонні, а у майбутньому планує вивчитись на лікаря-стоматолога.
З такою думкою погоджується і Дмитро із Новосибірська. "Те, що багато хто з моїх колег (вдома - ред. ) можуть дізнатися лише з професійної літератури і преси, я бачу щодня. Дуже високотехнологічна, добротно оснащена і всім доступна – такою є сьогоднішня медицина Німеччини", - пояснив він в інтерв'ю DW. Без сумніву, важливу роль відіграє і оплата праці, переконаний Дмитро. "Мені подобається працювати тут, оскільки не потрібно шукати можливостей "підзаробити на стороні", можна спокійно зосередитися на роботі і не замислюватися над тим, де взяти грошей на зимові колеса".
Спрощені умови
Іноземцям, що не є громадянами ЄС, у Німеччині стало легше працевлаштуватися з квітня 2012 року, відколи чинності набув новий закон про визнання закордонних дипломів. Тепер кандидати на вакансії у Німеччині можуть претендувати на отримання свідоцтва про допущення до лікарської практики – "апробації". Раніше вони могли лише клопотати про надання дозволу на роботу за професією. "Апробація – це, по суті, повноцінна ліцензія для лікарів. Вона діє у всій країні, не має обмежень в часі. Натомість дозвіл на роботу видавався на певний термін і дозволяв працювати лише в одній федеральній землі", - пояснює Парса-Парсі. За його словами, наразі половина українських лікарів у Німеччині вже отримали "апробацію".
Німці скаржаться на низькі зарплати
"Ми зустрічаємо колег та колежанок з усіх країн світу з відкритими обіймами", - зазначає голова профспілки німецьких лікарів Marburger Bund Рудольф Генке. Адже представники лікарської спільноти сподіваються, що за допомогою лікарів з-за кордону вдасться побороти дефіцит власних кадрів.
Німецькі лікарі нарікають, зокрема, на великі навантаження на роботі і низьку зарплату. "Я думаю, що у Європі немає жодної іншої країни, де на одного лікаря припадає така велика кількість пацієнтів", - стверджує голова профспілки німецьких лікарів Marburger Bund Рудольф Генке. За його словами, лікарі скаржаться, що щільний графік роботи і перенавантаження шкодять їхньому здоров'ю. Тож, отримавши диплом німецького вищого навчального закладу, багато хто залишає батьківщину для роботи у Великобританії, Швейцарії або в одній із скандинавських країн.
Обов'язкова вимога - знання німецької
Рамін Парса-Парсі з Федеральної палати лікарів також сподівається, що лікарі-мігранти допоможуть заповнити вакантні місця у німецьких лікарнях. "Аби лишень від цього не страждала якість лікування", - уточнює він.
Велике занепокоєння серед медиків викликає низьких рівень знань німецької мови. Рудольф Генке стверджує, що до нього часто надходять скарги від пацієнтів, які не змогли порозумітися з лікарем. Саме тому керівник профспілки лікарів Marburger Bund Генке виступає за впровадження централізованого іспиту з німецької мови. "Зараз неможливо зрозуміти, як перевірялися знання мови. Майже кожен район в межах міста має право по-своєму організовувати цю перевірку знань. […] Більшість екзаменаційних завдань навіть не сертифіковані", - пояснює Генке.
Анестезіолог Дмитро вивчив мову у Німеччині. Він собі не уявлює роботу лікаря без володіння німецькою. "І справа тут навіть не в тому, що потрібно спілкуватися з колегами чи родичами. Є маса літератури, яку необхідно читати. І вона не перекладається на грецьку, румунську чи російську. Професійна переріодика також виходить німецькою. Тож, якщо не хочеш відставати, потрібно читати. А для цього потрібна мова", - розповів DW вихідець з Росії.