Майбутнє Майдану

Обпалені будівлі, барикади із шин, бруківка складена в купки, старі теплі речі, скинуті гамузом на асфальті, вицвілі армійські намети, люди у камуфляжному одязі дещо дисонують з буянням зелені на Хрещатику, блакитним небом та не по-травневому палючим сонцем. Вже три місяці Київ намагається жити мирним життя. Однак Майдан досі залишається щоденним німим нагадуванням про трагічні зимові події, які змінили українців та Україну.

Дехто з киян обурений тим, що центр міста вже шостий місяць в барикадах. "Та скільки ж будуть ці намети тут стояти? Вже ж усього добились: новий уряд, президент, у ЄС йдемо. Треба все згортати та працювати далі. А то кажуть, ще вибори у Верховну Раду треба провести. Так це знову до зими Майдан стоятиме", - жаліється пенсіонер Олександр Володимирович своїм знайомим, які, як і він, прийшли на Майдан погомоніти про життя, поділитися враженнями від новин з Донецька та Луганська, обговорити, що чули про Крим.

Майдан муляє очі не тільки киянам, а й політикам. Лідер "УДАРу" та новообраний мер Києва Віталій Кличко ще в день виборів закликав згортати Майдан та остаточно залишити будівлю Київської міськради – КМДА. Взимку активісти Майдану його чули і підтримували, однак чи буде Кличко почутий зараз?

Ще рано згортатись

Біля одного з наметів - на вході коробка з написом "Закарпатська пошта", а під нею - скринька для пожертв намету. "Так, до цих пір гроші люди кидають. Ввечері старший намету їх привселюдно виймає і розділяє – скільки на їжу, скільки на цигарки. На поповнення мобільного", - пояснює дев’ятнадцятирічний Андрій із Закарпаття. Він вже п’ятий місяць живе у наметі на Майдані. "Та немає проблем зібрати Майдан і піти. Але спочатку хай нова влада проведе повну люстрацію, хай відправить під суд снайперів, які стріляли по нас, хай пройдуть вибори чесно до парламенту, і тоді ми зберемо все за три дні і підемо", - запевняє Андрій. Хлопець – студент-заочник київського вишу, під час сесії йому немає де жити, тому намет земляків став його другим домом. Звідси він і ходив на екзамени у свій університет.

Таких, як Андрій, на Майдані ще вдосталь. Євген Цюпко з Івано-Франківської області теж вже майже півроку живе на Майдані у наметі з написом "Коломия". Від початку протестів був на Майдані, розказує чоловік, через це кинула дружина, і тепер йому немає куди йти, хоча додому хочеться. Євген критично сприйняв заяви Віталія Кличка, який після виборів мера Києва пообіцяв розібрати барикади на Майдані та закликав остаточно залишити будівлю Київської мерії.

"Не він нас сюди запрошував, і не йому нам указувати. Те, що він став мером, нічого не значить. Ми як стояли, такі і стоятимемо", - каже Євген. Він розповідає, що ті, хто залишився на Майдані, тепер забезпечують порядок у центрі Києва, на виборах охороняли ЦВК від провокацій. "Нам дорікають, що ми зараз не на сході країни. Але наших хлопців там сімсот чоловік. Якщо ще й ми поїдемо на схід, то Майдан здасться. І за що тоді Небесна сотня гинула? Ми будемо до кінця", - запевняє Євген.

Втім, подекуди майданівці таки почали згортатися. Активісти з Вінницької області вже демонтували свої намети.

Майдан для громадськості

Громадські організації, які взимку працювали на Майдані, висунули новому керівництву столиці свої умови згортання Майдану. Серед політичних вимог – негайне ухвалення пакету законів для зміни системи влади, покарання винних у масових убивствах та створення територіальної громади Києва щодо самоврядування. "Майдан повинен залишитися, але повинен структурно змінитися, а саме: через проведення архітектурного конкурсу. Майдан повинен бути збережений у межах первинних барикад до перетворення його на осередок побудови громадянського суспільства", - озвучила координатор "Майдан-прес-центру" Наталія Соловйова заяву і маніфест спільноти Майдану, затверджені і підписані кількома громадськими організаціями. Серед них ГО "Координаційна рада Майдану", ГО "Громадська рада Майдану", ГО "Рада громадських ініціатив Майдану", священики різних конфесій, люстраційний комітет Майдану, Відкритий університет Майдану, Сотні Майдану та інші.

Окрім того, громадськість хоче зробити Майдан пішохідною зоною. Організації Майдану пропонують провести громадські слухання про майбутнє будівлі Київської міської держадміністрації. Будівля КМДА, на переконання активістів, може бути використана для створення громадянського центру або цивільного простору для жителів Києва.

"Що робити з Майданом, повинні вирішувати люди, а не Кличко чи Порошенко. Порядок на Майдані хай роблять: плитку кладуть, меморіал створюють, вулиці відновлюють, все для людей хай роблять. Ми саме для цього їх вибрали", - підсумовує тридцятиоднорічний Антон з Донецької області. Йому тепер теж, окрім Майдану, нікуди піти, оскільки повертатися на батьківщину йому просто небезпечно.