Меркель та Путін: що принесла Україні зустріч у Сочі

Від переговорів канцлерки Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel) з президентом РФ Володимиром Путіним у Сочі, що відбулися 2 травня, Берлін не очікував значних проривів. Візит Меркель до РФ розглядали як частину заходів у рамках підготовки до липневого саміту G20 у Гамбурзі. Втім, питанню України, а також Сирії на цій зустрічі було приділено велику увагу. Після заходу низка заяв лідерів Німеччини та Росії була присвячена саме питанню вирішення конфлікту на Донбасі.

Під час спільної прес-конференції з Путіним Меркель звернулася до російського президента з проханням зробити все, аби досягнути припинення вогню. "Адже, на мій погляд, лише завдяки цьому в українському суспільстві постане клімат, за якого можливі болючі компроміси щодо статусу цих території в Донецькій та Луганській областях", - наголосила німецька канцлерка і додала, що Україні необхідно отримати доступ до своїх кордонів з РФ.

Згадала Меркель і про важливість просування у питанні політичного процесу, попри усі складнощі на цьому шляху. Водночас Путін знову заявив про необхідність прямого діалогу між Києвом та проросійськими сепаратистами. DW розпитала українських експертів про їхні враження від зустрічі лідерів ФРН і РФ та її можливі наслідки для України.

Неуспішна історія

У тому, що українське питання стало одним із найважливіших на порядку денному зустрічі, аналітик Інститут світової політики Микола Бєлєсков не бачить нічого дивного. За словами експерта, заяви, що лунали з Берліна останніми місяцями, досить чітко вказували на незадоволення німецької сторони відсутністю прогресу у питанні Донбасу. Сам факт того, що Меркель обговорює це питання з Путіним, на думку Бєлєскова, свідчить про те, що німецька канцлерка вбачає перепоною для успішного врегулювання саме позицію Москви. Це, вважає експерт, дає надію, що у найбільш болючому для Києва питанні - політичній частині мінських домовленостей, на якомога швидшій реалізації якої наполягає Москва, - Берлін не буде занадто сильно тиснути на Україну.

Утім, не варто очікувати від Меркель більшого залучення у рішення конфлікту на Донбасі, додає виконавчий директор Центру міжнародних досліджень Микола Капітоненко. Попри те, що протистояння України та Росії належить до найбільш актуальних безпекових викликів для Німеччини, канцлерка реалістично оцінює мізерні шанси на успіх у переговорах. Тому для неї важливо продемонструвати те, що Європа та ФРН продовжують слідкувати за розвитком подій, не залишаючись при цьому бездіяльними. Заступник голови Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук додає: "Перед виборами до Бундестагу Меркель зацікавлена у тому, аби сконцентруватися на питаннях, які можна буде представити як історії успіху". І донбаський кейс навряд чи можна буде віднести до цієї категорії, вважає Герасимчук.

При своїх

На думку опитаних DW експертів, особливих шансів на те, що зустріч німецької канцлерки і російського президента принесе прогрес у питанні Донбасу не було від самого початку. За словами Бєлєскова, Меркель їхала до Сочі маючи на озброєнні традиційний німецький зовнішньополітичний підхід, де помірний тиск у вигляді санкцій врівноважується прагненням діалогу. Втім, на Москву, на думку експерта, це навряд чи зможе подіяти - принаймні, настільки, аби забезпечити стале припинення вогню, прагнення домогтися якого Кремль не демонстрував і раніше. Капітоненко додає, що можливості переговорів у вирішенні українсько-російського протистояння є вкрай обмеженими, адже між двома державами просто відсутнє поле для компромісу. Для обох столиць максимум поступок, на які ладна піти одна сторона, буде недостатнім для іншої. А інструментів, аби ефективно натиснути на Москву чи Київ таким чином, аби змусити їх до компромісу, у ЄС та Німеччини просто немає.

За словами Герасимчука, у підсумку обидві сторони залишилися при своїх позиціях. У той час як Володимир Путін вимагає повернення Донбасу до складу України на російських умовах, Меркель нагадує про необхідність виконувати "Мінськ" і заявляє про те, що повернення Росії до "Великої сімки" поки очікувати не варто. Про невтішний підсумок зустрічі свідчать ті різкі закиди, якими сторони обмінялися під час прес-конференції. Так, російський президент звинуватив західні держави у втручанні в російські вибори, а німецька канцлерка згадала про необхідність дотримання прав людини у РФ. "Якщо раніше Меркель могла сподіватися на певний прогрес у питанні Донбасу до саміту G20 у Гамбурзі, то зараз відповідь Путіна змусила її ставитися до цього більш обережно", - каже Герасимчук.