Стеження за Меркель: що знав Обама?

Агентство національної безпеки США (NSA) офіційно заперечило, що президент країни Барак Обама знав про телефонне шпигування за канцлеркою ФРН Анґелою Меркель. Таким чином у відомстві відреагували на повідомлення газети Bild am Sonntag, яка посилаючись на джерела в американських спецслужбах, повідомила, що Обама знав про стеження за Меркель з 2010 року, та не зупинив його. Згідно з заявою спецслужби, її керівник Кіт Александер таких розмов з Обамою у 2010-му році не мав. Усі повідомлення іншого змісту - неправдиві, йдеться в заяві, розповсюдженій американською спецслужбою, повідомляє reuters.

За даними ж газети New York Times, прослуховувати Меркель почали ще десять років тому - невдовзі після терактів 11 вересня 2001 року, коли вона була головою Християнсько-демократичного союзу.

Методи прослуховування

Впливове видання Wall Street Journal пише в понеділок, 28 жовтня, що Обамі стало відомо про прослуховування телефону німецької канцлерки лише кілька тижнів тому. Дізнавшись про це, пише видання, президент США розпорядився припинити шпигування за Меркель та іншими 35-ма чільними європейськими політиками. Видання посилається на слова анонімного представника американської адміністрації.

Припинити шпигування може бути складно, адже Меркель, ймовірно, спілкується з іншими лідерами європейських держав, за якими стежить Агентство національної безпеки. Загалом спецслужба здійснює стільки прослуховувань, що поінформувати Обаму про кожне з них неможливо, розповів політик. Президент США за цією версією визначає тільки пріоритети, а "мішені" для стеження обирає Агентство національної безпеки. "Ці рішення ухвалює Агентство національної безпеки… Президент їх не підписує", - сказав інформатор Wall Street Journal.

Межі встановлює президент

Водночас чимало експертів, які знають про діяльність спецслужб не з газет, сумніваються, що Барак Обама нічого не відав про шпигування за німецькою канцлеркою. "Президент встановлює правила, за якими працюють спецслужби. Агентство національної безпеки та інші організації не можуть і не повинні діяти поза межами, які для них визначає президент", - сказав у розмові з DW колишній голова Комітету з питань спецслужб у Палаті представників Конгресу США Піт Гокстра.

"Те, що спливло нині, мене зовсім не дивує", - розповів DW Томас Дрейк, який протягом 18 років працював на Агентство національної безпеки США. Вражений тим, у яких масштабах стежать за американськими громадянами, він задовго до Едварда Сноудена став викривачем діяльності спецслужб.

Німеччина - ціль номер один

У 2010 році Дрейк був одним із тих, хто повідомив світу про шпигунську програму Агентства національної безпеки "Trailblazer" (з англійської - "Новатор"), яку розробляли для того, щоб відстежувати дані за допомогою інтернету, мобільних телефонів і електронної пошти. Через це Дрейк став ворогом держави. За словами колишнього шпигуна, знаючи зсередини, як працює спецслужба, він очікував подальших гучних викриттів.

Спогади колишнього таємного агента пасують до того, про що нині пише преса. "Це сталося невдовзі після терактів 11-го вересня. Оскільки багато зловмисників перебували, мешкали чи транзитом їхали через ФРН, Агентство національної безпеки та американський уряд визначили Німеччину як головну ціль у Європі", - розповів він.

Але нові викриття про те, що американська спецслужба прослуховувала телефон Меркель та інших європейських політиків найвищого рангу, Дрейк вважає нечуваними. "Це неймовірне порушення правил міжнародної дипломатії", - коментує колишній офіцер спецслужби. "Це стосується канцлерки особисто. Йдеться про її персональний мобільний. Навіщо це потрібно?.. Вона ж одна з наших головних союзників у боротьбі зі справжніми небезпеками", - розмірковує він.

Офіцер, який свого часу стежив за ситуацією в Німецькій демократичній республіці зі шпигунського літака Агентства національної безпеки, порівнює сучасні скандали з методами роботи спецслужби Штазі та навіть нацистів. "Тому Анґела Меркель настільки близько до серця сприймає прослуховування її мобільного", - каже Дрейк.

Порівняння з Вотергейтським скандалом

Методи роботи американської спецслужби критикує і журналіст Washington Post, викривач Вотергейтського скандалу Боб Вудворд. "Ми маємо неймовірно могутній уряд, який працює на автопілоті", - заявив журналіст у неділю, 27 жовтня, під час ток-шоу на каналі CBS.

Разом із колегою Карлом Бернстайном у 1970-их роках Вудворд викрив прослуховування штаб-квартири Демократичної партії США командою президента Ричарда Ніксона. Унаслідок Вотергейтського скандалу в 1974 році Ніксон став першим в історії Америки президентом, який мусив піти у відставку.

Критики Агентства національної безпеки, як-то голівудський режиссер Олівер Стоун, порівнюють сучасний шпигунський скандал із "Вотергейтом". Випадок Ніксона на десятки років випередив часи інтернету, заявив Стоун у протестному відео, яке він спільно з багатьма правозахисниками та акторами оприлюднив в інтернеті.