Ухвалення "антиколомойського" закону під загрозою?

Від ухвалення законопроєкту про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності  - так званого "антиколомойського" законопроєкту - залежить відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Чим швидше його остаточно ухвалить Верховна Рада, тим швидше отримає наступний транш для підтримки української економіки в умовах кризи.

За допомогою цього закону український уряд хоче врегулювати процедуру націоналізації проблемних банків, а у випадку вже націоналізованих - запобігти намаганням оскаржити рішення держави колишніми власниками. На думку економічних експертів, закон покликаний передусім покласти край намаганням колишнього співвласника "Приватбанку" Ігоря Коломойського отримати від держави компенсацію за націоналізований 2016 року банк.

Правками затягнути час

Якомога швидше відновлення співпраці з МВФ стало критично необхідним для України на тлі спалаху коронавірусної інфекції та її руйнівного впливу як на світову, так і на українську економіку. Однак низка депутатів Верховної Ради, судячи з усього, так не вважає. До розгляду "антиколомойського" законопроєкту в другому читанні вони подали рекордні 16 тисяч 335 правок.

Експерти вказують на те, що ці правки парламентарі можуть розглядати до кінця осені, якщо працюватимуть у нормальному режимі без карантину і скасують собі канікули влітку. "І це за умови, що всі ці правки швидко розгляне профільний комітет Верховної Ради, який не міг довго зібратися для розгляду законопроєкту ще у першому читанні. 16 тисяч правок можуть значно затягнути розгляд документу зараз у другому читанні", - припускає аналітикиня громадської ініціативи "Чесно" Оксана Ставнійчук.

Читайте також: Німецький експерт: Володимир Зеленський опинився у ситуації Ющенка

Досі за кількістю внесених правок лідирував законопроєкт про ринок землі. Тоді було подано понад чотири тисячі правок. У громадській організації "Чесно" порахували, що найбільше поправками у Верховній Раді, як правило, "спамлять" депутати від фракції "Опозиційна платформи - За життя". "Велику кількість поправок вносять для того, аби затягнути процес розгляду законопроєкту і використати цей час на свою користь, можливо, щоб переконати депутатів взагалі не голосувати за нього", - припускає Оксана Ставнійчук.

"Група Коломойського" постаралась?

Але, що стосується "антиколомойського" законопроєкту, то тут лідерами "поправочного спаму" сталі інші депутати.  За інформацією першого заступника голови з питань фінансів, податкової та митної політики, депутата з фракції "Голос" Ярослава Железняка, найбільше правок до "антиколомойського" законопроєкту - більше шести тисяч - вніс депутат-мажоритарник Антон Поляков. Наприкінці минулого року Полякова виключили з фракції "Слуга народу" через порушення внутрішньопартійної дисципліни та прогули. Він один з тих, хто публічно спростовував існування "групи Коломойського" у Верховній Раді. 1911 правок вніс Віктор Бондар, керівник депутатської групи "За майбутнє" та ексочільник партії "Відродження". І групу і партію пов'язують з безпосереднім впливом Ігоря Коломойського.

Ще 1781 правку вніс депутат-мажоритарник від "Слуги народу" по Дніпропетровській області Дмитро Чорний. Раніше він був депутатом Дніпропетровської обласної ради від партії Коломойського "УКРОП". Окрім цього, 1689 правок подала депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка останні вісім років працювала журналісткою телеканалу "1+1". Член фракції "Слуги народу" Олег Дунда подав 1656 правок. Мажоритарник зі "Слуги народу" по Дніпру, який раніше балотувався від "УКРОП" до Київської міськради Сергій Демченко подав 1463 правок. Олександр Дубінський також з фракції "Слуги народу", який активно критикує діяльність Нацбанку та його ексголови Валерії Гонтаревої, подав 1199 правок. Дубінський є автором альтернативного проєкту закону щодо неповернення банків ексвласникам.

Що з цим робити?

У  громадській організації "Лабораторія законодавчих ініціатив" визнають, що формально депутати-"спамери" не порушують регламент Верховної Ради. Водночас директор аналітичного відділу Лабораторії Олександр Заславський називає подачу більше 16 тисяч правок до одного законопроєкту "парламентською обструкцією", тобто перешкоджання звичайній діяльності парламенту, хоча правила при цьому не порушуються.

Такий метод не є українським ноу-хау. За словами Заславського, обструкцію використовували парламентарі в Англії ще у 19 столітті й нині активно застосовують у сенаті США, парламенті Канади та Італії. "У Верховній Раді поправки, зазвичай, використовують для того, аби  під час їхнього розгляду говорити не по суті того, що розглядається, а робити сторонні заяви і затягувати час розгляду документу в інтересах тих чи інших бізнес-груп", - пояснив у розмові з DW Заславський.

Читайте також: Коронавірус і економіка: чи здатна Україна пережити карантин

Запобігти такій неконструктивній поведінці депутатів, на думку Заславського, можна. Для цього він пропонує ухвалити закон "Про лобізм", а Нацагенції з запобігання корупції (НАЗК) вже зараз проаналізувати зв'язки депутатів з бізнес-структурами та шукати спосіб унеможливити корупційний вплив на парламентарів. "Для монобільшості і президента ухвалення антиколомойського закону стало проблематичним", - вважає Олександр Заславський.

Політичний аналітик фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина не виключає, що у такій ситуації Володимир Зеленський може або піти на компроміс з депутатами зі своєї фракції "Слуга народу", що, в свою чергу, може не задовольнити МВФ, чи домовлятися про підтримку "антиколомойського" законопроєкту з фраціями "Голос" та "Європейська солідарність" Петра Порошенка. "Це був великий прорахунок, що цей законопроєкт не ухвалили відразу в цілому під час першого розгляду. Тепер це зробити майже неможливо", - припускає Сухарина.

Без МВФ економіка летітиме в прірву

Відомий в Україні інвестиційний банкір Сергій Фурса припускає, що відтермінування ухвалення "антиколомойського" законопроєкту може мати катастрофічні економічні наслідки для України. "Що б там не вигадували у Коломойського, в поточну кризу гроші можна взяти тільки у МВФ. Не буде МВФ, не буде грошей. Не буде грошей, буде економічна катастрофа", - написав Сергій Фурса у своєму блозі на сайті НВ. За його словами, нині в Україні дещо стабілізувався курс гривні після того, як Верховна Рада проголосувала "антиколомойський" законопроєкт у першому читанні. Однак, на думку аналітика, економіка буде летіти у прірву, якщо депутати вирішать голосувати кожну поправку окремо.

У "Лабораторії законодавчих ініціатив" наголошують, що регламент Верховної Ради дозволяє профільному комітету згрупувати всі правки по розділах і голосувати їх "пакетом". Чи прислухається до порад експертів Верховна Рада і спікер парламенту поки що не відомо.