Донбас: агресивна меншість задає тон

Згідно з дослідженням громадської думки мешканців Донецька в березні 2014 року місцевим Інститутом соціологічних досліджень та політичного аналізу, як сказав в інтерв’ю DW голова цієї установи Володимир Кіпень, дві третини донеччан бачать Донбас у складі України. Водночас, 20 відсотків опитаних заявили, що готові підтримати російське воєнне вторгнення на Донбас. І ще приблизно стільки ж виявило готовність підтримати українську армію і боротися із загарбниками.

Більшість жителів Донецька не хоче війни, але й не готова втручатися, дотримується нейтралітету і чекає, доки ситуація розв'яжеться сама собою. "Це свідчить, що в Донецьку ситуація перебуває в стані нестійкої рівноваги і є цілком певні передумови для спалаху громадянської війни", - вважає Кіпень. На його думку, відповідальність за формування прошарку проросійських радикалів в області лежить на Партії регіонів, певну роль відіграє і відсутність "східної" політики в центральної київської влади. Експерт зазначив, що місцева влада, силові структури та преса впродовж останніх років цілком перебували під контролем Партії регіонів і "формували міфи та стереотипи в масовій свідомості донеччан та фобії перед радикальними "бандерівцями". Натомість проукраїнські патріотичні сили в області зазнавали тиску і їм бракувало підтримки з інших регіонів.

Навіяні страхи

Бесіди з людьми, що беруть участь в захопленні органів влади в Донецькій області засвідчили, що переважна більшість з них усвідомлює наявність економічної, екологічної, гуманітарної та культурної катастрофи у Донбасі, але позбавлена об’єктивної інформації про причини цих криз. Зокрема, опитані переконані, що "Донбас годує всю Україну", і що 70 відсотків місцевих доходів споживає Київ, який скеровує їх на допомогу іншим областям. Люди також впевнені, що їм загрожує небезпека вторгнення озброєних "фашистів-бандерівців", а також існує небезпека того, що новий центральний уряд утискатиме права російськомовних громадян.

В інтерв’ю DW люди скаржилися на втрату цінової та економічної стабільності, яку вони мали за правління президента Януковича. При цьому самого Януковича всі опитані називають не інакше, як "зрадником" і не хочуть його повернення до влади. Виходом із ситуації такі люди вважають проведення місцевого референдуму про надання Донецькій області автономії, на кшталт кримської. При цьому більшість опитаних заявляла, що не вважає для себе пріоритетом приєднання Донбасу до Росії.

Прапори України зараз спущені на спорудах Донецької обласної та міської адміністрації, а також на щоглах будівель адміністрацій ключових індустріальних міст на півночі області. Замість них тут майорять прапори самопроголошеної Донецької народної республіки (ДНР). Сепаратисти не приховують, що вони керують правоохоронцями, а нікому раніше невідомі люди тепер звуть себе "урядом ДНР". Один з представників цього уряду, макіївський підприємець Денис Пушилін сказав в інтерв’ю DW, що незалежно від волі Києва 11 травня на Донбасі має відбутися місцевий референдум, перелік питань якого наразі залишається невизначеним.

Шахтарський нейтралітет

На відміну від попередніх суспільно-політичних струсів Донбасу, місцеві шахтарі, які вважаються одними зі співавторів розвалу Радянського Союзу, зберігають нейтралітет і не беруть участі в теперішніх подіях. Перший заступник голови Незалежної профспілки гірників України Анатолій Акімочкін сказав в інтерв'ю DW, що у вільний від роботи час шахтарі "самостійно визначаються, на які мітинги їм ходити і кого підтримувати".

Профспілковий лідер сказав, що страйками можна лише загубити шахти Донбасу і позбавити шахтарів робочих місць. "Ми проти федералізму, бо шахтарі знають, що 90 відсотків їхньої зарплатні складають відрахування з державного бюджету, які цього року передбачені в розмірі 13 мільярдів гривень", - зазначив Акімочкін.

На його думку, мовне питання та страх перед "націоналістичними бойовиками" є надуманими проблемами, що штучно підігріваються місцевими донецькими політиками. Акімочкін також впевнений, що проросійські настрої в області існують ще й завдяки численним трудовим мігрантам, що виїжджають на заробітки в Росію. "Там працює до трьох мільйонів українців, вони роками живуть в Росії і радять своїм рідним та близьким не сваритися з Москвою, щоби мати більш комфортний режим перетину кордону та умов для заробітку на чужині", - сказав Анатолій Акімочкін.