(Не)участь України у сесії ПАРЄ

Попри те, що офіційно Україна не братиме участі в осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), українські депутати все ж таки відвідують Страсбург. Жовтнева сесія ПАРЄ розпочнеться 30 вересня. Як стало відомо DW з власних джерел, до Страсбурга наступного тижня мають вирушити п'ятеро народних депутатів, які входили до попереднього складу делегації: Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність"), Сергій Соболєв і Сергій Власенко ("Батьківщина"), Юлія Льовочкіна ("Опозиційна платформа - За життя") і Андрій Лопушанський ("Європейська солідарність").

"Взяти участь у роботі сесії у такому форматі було вирішено для того, щоб подати чіткий дипломатичний сигнал про те, що повернення Росії в ПАРЄ було великою помилкою і ударом по авторитету РЄ, водночас українська позиція має звучати на цій сесії, бо на ній розглядатимуться важливі для нас питання", - сказав DW Олексій Гончаренко. Він переконаний, що присутність на сесії окремих членів зі старої делегації дозволить захисти інтереси України.

Окремо Гончаренко наголосив, що українські депутати не прийматимуть участі в офіційних святкових заходах з нагоди 70-річчя Ради Європи, які пройдуть у рамках жовтневої сесії в Страсбурзі.

Раніше відсутність нової української делегації в Страсбурзі її очільниця Єлізавета Ясько ("Слуга народу") пояснила тим, що в у такий спосіб український парламент висловлює свій протест проти безумовного повернення делегації Росії в ПАРЄ. 

Чому образився Київ

Повернення російської делегації в ПАРЄ, яка у 2014 році була позбавлена права голосу через незаконну анексію Криму і з 2016 року з власної волі не приймала участі в роботі сесії, відбулося цього літа. Під час червневого засідання асамблея проголосувала за резолюцію, яка доповнила свій регламент забороною накладати санкції на національні делегації у вигляді позбавлення права голосувати, виступати і бути представленими в ПАРЄ. Це дало можливість підтвердити повноваження російської делегації, попри те, що Москва не виконала жодної з резолюцій щодо України. У Києві тоді гостро відреагували на це рішення ПАРЄ. Українське МЗС назвало його "неприпустимою поступкою Москві", а у Верховній Раді пообіцяли у відповідь виробити нову стратегію у відносинах з ПАРЄ. 

І от практичним проявом такої стратегії й стало рішення комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва ВР не надсилати на розгляд асамблеї повноваження новопризначеної української делегації. Згідно з регламентом ПАРЄ, за такого розвитку подій повноваження членів старої делегації залишаються чинними, і вони мають право приймати участь у роботі сесії.

Незрозумілий статус

Колишній голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв ("Європейська солідарність") критикує рішення комітету ВР. "Я не дуже поділяю політику "ні туди, ні сюди". Хоча бойкот сесії виправданий після ганьби асамблеї, яка з порушенням всіх принципів і цінностей повернула РФ у ПАРЄ, проте рішення про склад нової української делегації вже прийняте, тому я не зовсім розумію реальний статус тих, хто поїде на сесію", - зазначив Ар'єв у коментарі DW.

Він також нагадав, що Венеціанська комісія ще не винесла свого рішення щодо звернення регламентного комітету ПАРЄ з приводу легітимності російських депутатів, обраних з врахуванням голосів жителів окупованого Криму. "Прийти й сидіти в залі поруч з російськими депутатами я вважаю дуже передчасним", - наголосив Ар'єв, зауваживши, що він особисто відмовився від пропозиції поїхати до Страсбурга.

"З цього приводу ми маємо дві позиції: жорсткий бойкот - раз у ПАРЄ є Росія, то там не буде України, - або ж продовжувати відстоювати національні інтереси всіма засобами, які має у своєму розпорядженні асамблея", - пояснює Олексій Гончаренко і зауважує, що є прихильником другої позиції. На його думку, головна цінність ПАРЄ "в тому, що до роботи в ній залучені парламентарі 47 країн, які напряму причетні до формування зовнішньої політики, а отже вона є важливою міжнародною платформою для донесення світові позиції України". "Не думаю, що ігнорування ПАРЄ буде доречним і принесе нам якісь плюси", - вважає депутат.

Бойкот не принесе плюсів

Подібної думки дотримується й модератор аналітичної групи Geostrategy, професор Сергій Даниленко. Він вважає, що представникам старої української делегації варто їхати на нинішню сесію хоча б заради того, що на комітеті ПАРЄ розглядатиметься проект доповіді щодо порушень прав кримських татар у Криму. "Участю у цьому обговоренні ми доведемо принцип "нічого про Україну без України", - зазначив він.

Експерт також наголошує, що після обміну в'язнями між Києвом і Москвою "в асамблеї знайдеться багато охочих говорити про потепління в українсько-російських відносинах, виправдовуючи тим самим зняття санкцій з Росії в ПАРЄ". На думку ж Даниленка, тут ідеться не про потепління, а про "вимушену реакцію РФ на тривалий міжнародний тиск та на відповідне рішення Міжнародного трибуналу з морського права". І хоча б для того, аби це пояснити, представникам України варто бути в Страсбурзі.