Огляд німецької преси

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung у своєму матеріалі робить спробу порівняти російську політику в Україні із діяльністю терористичних угрупувань в Іраку: "Фактом залишається те, що Захід має піклуватися обома конфліктами. Та при цьому загрозу з боку терористів "Ісламської держави Іраку й Леванту" по сусідству з Європою набагато простіше осягнути й зрозуміти, аніж загрозу з боку Росії, яка хоч і намагається насильницькими методами розширити власну сферу впливу на пострадянському просторі, але не відправляє при цьому терористів до європейських міст. Росію та фанатичних прибічників іракських терористів не можна ставити на один щабель. Однак це було б помилково, не сприймати серйозно російську агресію проти України".

Газета Süddeutsche Zeitung нагадує про обіцянки ЄС посилити тиск на Росію, якщо та не сприятиме стабілізації в Україні: "Ідеться про дестабілізацію України за сприяння російської сторони. Є факти, які це доводять. Як і раніше, є люди, які виправдовують такі дії Росії як реакцію на загрозу, байдужість чи помилки з боку Заходу, і вважають, що у поведінки Москви є свої причини. Та на противагу цьому є сильний аргумент у вигляді самої лише кількості загиблих. А також: Брюссель та Вашингтон дали українцям слово. Вони пообіцяли, потужніше натиснути на Росію, якщо тиск Москви на Україну зростатиме".

У своїй статті газета Neue Osnabrücker Zeitung критикує як поведінку Росії в українській кризі, так і окремі реакції офіційних осіб у Києві на неї: "Озлоблені реакції в Києві на смерть 49 солдатів є, звісно, більш ніж зрозумілими, та вони починають майже виходити з-під контролю. Так, український міністр закордонних справ Андрій Дещиця грубо облаяв президента Володимира Путіна перед російським посольством. Це не сприяє встановленню миру. З іншого боку, думати, що обстріл військового літака відбувся без сприяння російського уряду, було б наївним. Хто виходить з того, що Москва лише, склавши руки, споглядає за процесом, знову піддався дії російської пропаганди. Адже сучасне озброєння, що було використано під час обстрілу, навіть сепаратисти можуть отримати лише з допомогою ззовні".

Видання Main Echo також торкається теми обстрілу літака й загибелі українських військових і вказує на необхідність введення економічних санкцій проти Росії: "Після обстрілу військового літака у східній Україні країна й далі продовжує скочуватися до громадянської війни. Це не може бути в інтересах ЄС. Тому настав час, коли союз держав та окремі його члени мають збільшити тиск на чоловіка, за чиєї милості сепаратисти на сході України ще можуть боротися, - президента Росії Володимира Путіна. Економічні санкції могли б у цьому випадку бути цілком дієвими".

Газета Nürnberger Zeitung пише: "У Донецьку та Луганську ситуація й надалі продовжує загострюватися. З огляду на це, стає особливо цікаво, як виглядає план встановлення миру президента Петра Порошенка. Важко собі уявити, що він може містити те, що в підсумку могло б призвести виключно до миру: якийсь прийнятний компроміс, що, як правило, означає необхідність проковтнути й гірку пілюлю. Такою пілюлею може стати, приміром, угода про майбутні поставки газу".

Газета Badische Zeitung пише про актуальні світові політичні події з огляду на Чемпіонат світу з футболу, що триває в Бразилії: "Сьогоднішні погодні умови на світовій політичній карті пасують до футбольного свята, як літня спека до льодовикового періоду. Україна, Ірак, Сирія, Афганістан - один лише погляд на цю низку криз наводить острах на спостерігача-обивателя. Будь-який з цих конфліктів вже сам по собі - суцільний жах. Одночасна ескалація у всіх куточках планети викликає небезпеку надмірних вимог і очікувань від усіх учасників конфліктів. Рівень ризику необдуманих дій зростає. Взяти перерву і подивитися футбол? Це, може, й непогана ідея - для всіх нас, уболівальників, що перебувають поодаль від кризових точок. Але все ж таки якось важко на душі".