Німецький експерт: українське збіжжя лишається дуже конкурентоздатним
14 жовтня 2011 р.Міністерство агрополітики і продовольства назвало наміри Росії обмежити експорт свого збіжжя шансом для Україні відновити позиції на світовому зерновому ринку. Міністр агрополітики Микола Присяжнюк сказав, що він очікує продовження росту світових цін на зерно внаслідок позиції Росії. Ще одним чинником росту українського експорту міністр вважає скасування сьомого жовтня парламентом мита на експорт пшениці й кукурудзи, а також скорочення удвічі (до 14 відсотків) експортного мита на ячмінь.
Втрата ініціативи
Натомість, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа в інтерв'ю Deutsche Welle зазначив, що Росія просто формалізує природнє уповільнення темпів експорту. За оцінками експерта, зростання зернових цін стимулюватиме не лише російський фактор, а й загальний баланс зерна в світі. Але негативні перспективи росту світової економіки "вливатимуть на ціни збіжжя в бік їхнього зниження".
Експортні мита на збіжжя були запроваджені парламентом 19 травня. За офіційною статистикою, в 2011/12 маркетинговому році Україна експортувала 2,7 мільйона тонн зерна. В цей час Росія щомісяця експортувала по 3-3,5 мільйонів тонн зерна саме тоді, коли його ціна у світі сягала 300-350 доларів за тонну. "Такого відставання України від російського експорту давно вже не було", – сказав Deutsche Welle президент Української Зернової Асоціації Володимир Клименко.
Величезні збитки
Він повідомив, що після скасування урядом повернення ПДВ експортерам збіжжя зернотрейдери скоротили закупівельні ціни на 20 відсотків, а після запровадження експортних мит – ще на 10 відсотків. "Виробники просто відмовилися продавати своє зерно, бо вигода від його виробництва стала або надзвичайно низькою, або виробництво виявлялося нерентабельним", – зазначив Клименко. В результаті, збитки українських виробників за три місяці маркетингового року оцінюються у п’ять мільярдів гривень.
До кінця року Україна ще може експортувати до десяти мільйонів тонн збіжжя, але експортерам потрібен час для відновлення торговельних зв'язків, зазначив Володимир Лапа. Він очікує, що на звичні темпи експорту Україна вийде лише в січні-лютому наступного року. Тим часом, ціла низка виробників, особливо з-поміж дрібних фермерів, за словами експерта, вже не має ресурсів, аби посіяти озимину і змушена відмовлятися від оренди земельних паїв.
Допомога біржовим спекулянтам
Натомість, керівник проекту "Німецько-український аграрний діалог" Хайнц-Вільгельм Штрубенгофф сказав Deutsche Welle, що аграрії вже продали вирощений ріпак та насіння соняшника й інвестували ці кошти у врожай майбутнього року. Німецький експерт назвав скасування експортних мит "дуже важливим і вірним кроком". Водночас, він оцінив регулярне втручання держави в ситуацію на зерновому ринку як таку, що дезорієнтує аграріїв та інвесторів.
Штрубенгофф підтвердив думку американських експертів про незначний вплив українського зернового експорту на світові ринки. Водночас, раптові зміни внаслідок втручання уряду дають додаткові можливості для спекуляцій на провідних зернових біржах світу. "Ціни на біржах в Чикаго та Парижі дещо знизилися після скасування експортних мит в Україні. Але це тривало лише 2-3 дні, що вказує на спекулятивний характер цього явища", – сказав експерт. Тим часом виробники збіжжя Німеччини та Франції, за його словами, не дуже задоволені зміною ситуації в Україні, оскільки до кінця року вони тепер продадуть менше своє продукції. "Українське збіжжя лишається дуже конкурентоздатним на світових ринках", – пояснив Штрубенгофф.
Автор: Олександр Савицький
Редактор: Євген Тейзе