Торгівля з Україною

Експортні галузі Німеччини дедалі частіше стикаються з митними бар'єрами. Як свідчать результати опитування, проведенного Федеральним об'єднанням торгово-промислових палат Німеччини (DIHK), кожен третій експортер скаржиться на посилення протекціонізму в останні роки.

"У результаті бізнесмени мають мільярдні збитки", - заявив німецькому виданню Die Welt у вівторок, 7 січня, глава зовнішньоекономічного відділу DIHK Фолькер Трайєр. За його словами, такі "класичні" бар'єри, як митні збори та податки на імпорт, уже не є єдиними засобами протекціонізму.

Для захисту економіки своїх країн уряди вдаються до "творчих заходів", які нерідко виходять за рамки правового поля, відзначив експерт на основі даних опитування двох з половиною тисяч німецьких підприємств, які здійснюють підприємницьку діяльність за кордоном. Зокрема, майже 60 відсотків експортерів вказали на додаткові норми сертифікації та вимоги з безпеки продукції. Крім того, до найбільш популярних бар'єрів належать також примушування до кооперації з місцевими підприємствами та ускладнений доступ до державних замовлень.

Україна - серед лідерів перешкод

Найбільше труднощів, за даними DIHK, експортерам спричиняють Росія та інші країни Митного союзу, а також Україна - на них скаржаться загалом понад 40 відсотків учасників опитування. Настуним у рейтингу з найбільшою кількістю перешкод є Китай - на нього вказав 31 відсоток німецьких підприємств-експортерів.

Як пояснив раніше в інтерв'ю DW делегат Німецької економіки в Україні Александер Маркус, в Україні німецькі підприємства мають чимало претензій до роботи митної та податкової служб. "Скажімо, велике німецьке підприємство, працює за спеціальним митним режимом, і тут керівник територіальної митної служби прямим текстом каже директору заплатити мито у повному обсязі, бо вони (митниця) не виконують план", - навів один з буденних прикладів Маркус.

Крім того, основною перешкодою для німецького підприємця в Україні залишається нестабільність. "Наприклад, там де йдеться про споживчий ринок – все добре, але щойно виникає потреба у співпраці з державними структурами, то одразу проблеми. Бо німецький підприємець не звик і не може виконувати речі, за які наступає кримінальна відповідальність", - наголосив Маркус.

Серед останніх претензій німецьких підприємств до України - як, власне, і до Росії - запровадження з осені минулого року збору на утилізацію іноземних автомобілів. Незважаючи на те, що український уряд пояснює це турботою про довкілля, оглядачі вважають цей захід суто протекціоністським, що викликає протести як з боку автомобілістів, так і імопортерів.