Обама і Меркель: пізня любов

Німці раділи, коли у 2008 році в США президентом обрали Барака Обаму. Утім, Анґела Меркель до цього вже встигла повестися дещо безцеремонно тоді ще з кандидатом в президенти: вона не дозволила йому влітку 2008 року використати Бранденбурзькі ворота Берліна тлом для свого виступу. Обама під час візиту до Берліна змушений був виголошувати промову на площі біля Колони перемоги, де його уважно слухали близько 200 тисяч людей і сприймали як другого Кеннеді та рятівника від ери Буша, що добігала кінця. Розпочавши війну в Іраку, Буш вбив клин між США та частиною європейців. Німецький уряд на чолі з тодішнім канцлером Ґерхардом Шредером був категорично проти війни. Однак Меркель, яка тоді очолювала опозицію, підтримала Буша.

У 2009-му, у перший рік свого президентства, Обама, попри два візити до Німеччини оминув Берлін. Це сприйняли як демарш. Стосунки між Обамою та Меркель і надалі залишалися прохолодними. І на це були вагомі політичні причини - передусім утримання Німеччини при голосуванні в ООН в 2011 році щодо військової операції в Лівії.

"За Обами ми мали значні проблеми"

Але це - лише одна із причин. Йозеф Брамль, експерт зі США Німецького товариства міжнародної політики, застерігає від ідеалізації постфактум трансатлантичних відносин за Обами: "За його президентства у нас були значні проблеми, оскільки внутрішні негаразди змушували Обаму звалювати тягар на нас - у безпековій, в економічній політиці, що нам взагалі-то не дуже подобалося".

Попри - чи якраз через - певне протистояння, в 2011 році Обама нагородив Меркель Президентською медаллю Свободи - найвищою відзнакою, яку вручають іноземцям. Чи був це жест примирення, заклик взяти на себе більше відповідальності? Експерти тоді припускали обидва варіанти.

У 2013 році Обама все ж отримав можливість виступити біля Бранденбурзьких воріт. Він та Меркель поплескували одне одного по плечах та демонстрували єдність. Однак невдоволення невдовзі знову зросло, коли з'ясувався масштаб шпигунської діяльності в Німеччині американського Агентства національної безпеки (NSA). У жовтні того року стало відомо, що NSA прослуховувало навіть мобільний телефон канцлерки. Меркель була роздратована і сказала фразу, яка стала однієї з найвідоміших в її лексиконі: "Шпигування поміж друзями - це взагалі неприпустимо". Однак серйозних політичних наслідків цей скандал не мав.

Меркель для одних - зразок, для інших - відлякувальний приклад

Чим довше Меркель та Обама перебували на чолі урядів, тим сильніше, здавалося, вони зближуються в політичному та особистому плані. Петер Баєр, політик з партії Меркель Християнсько-демократичний союз (ХДС), вважає, що Обама цінує в Меркель передусім "прагматичність, надійність та професіоналізм". "Він потребував її", - додає Баєр, який займається питаннями трансатлантичної співпраці. Зі зростанням політичної та економічної ваги Німеччини Обама не міг оминути канцлерку.

На саміті Великої сімки, що відбувся влітку 2015 року в замку Ельмау в Баварії, була зроблена чи не найвідоміша фотографія обох лідерів: Обама сидить на лавці, а Меркель на тлі Альп намагається йому жестами щось пояснити. 

Чи є порозуміння між ними на особистому рівні? Чи підходять вони одне одному? Петер Баєр стверджує: "У них - різні характери". Однак, на думку політика, це взагалі не заважає. "Обама - обдарований оратор, він легко знаходить контакт з людьми. А Меркель лише кількома словами каже найважливіше, вона не є великим оратором, не викликає захоплення у натовпу". Але Меркель цінує Обаму і навпаки, бо вони доповнюють одне одного.

За кілька тижнів після саміту Великої сімки Меркель відкрила кордони для біженців. Цей вирішальний крок, який невдовзі призвів до дистанціювання багатьох німців від канцлерки, Обама розхвалив: Меркель "переконливо нагадала, що ми не можемо відвертатися, коли перед нами стоять наші ближні".

Однак Йозеф Брамль вважає сумнівною роль США у кризі біженців, а похвалу Обами на адресу Меркель -  лицемірством: " Америка зруйнувала цілі держави на Близькому Сході: війна в Іраку призвела до дестабілізації у всьому регіоні, що дозволило поширитися "Ісламській державі" (ІД) та тим самим спричинило потік біженців до нас. Однак Обама ухилився від відповідальності. Можливо, наступного року США прийняли б 20 тисяч біженців. Партнерство виглядає по-іншому".

У будь-якому разі, Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії назвав Гілларі Клінтон "американською Анґелою Меркель". Мовляв, Клінтон хоче протиснути "божевільну" політику Меркель і в США та відкрити кордони для сотень тисяч мусульман. Політика Меркель щодо біженців, як і раніше, поляризує по обидва боки Атлантичного океану.

Радник на перехідний час

З обранням Дональда Трампа США зі союзника Німеччини, здається, перетворюються на опонента у ключових політичних питаннях: вільна торгівля, захист клімату, ставлення до російської агресії чи політики щодо сирійських біженців.

Утім, Йозеф Брамль застерігає від істерії та від того, аби зводити відносини між державами до стосунків двох осіб: "Це - кліше журналістів: Обама тепер знову хороший, а Трамп - геть поганий. З такими кліше та персоналізацією далеко не просунешся. Я вважаю це навіть небезпечним".

Обама невдовзі залишає Білий дім. То що ж означає цей візит? Перед початком свого закордонного турне Обама зазначив, що Трамп на зустрічі віч-на-віч минулого тижня продемонстрував зацікавленість зберегти важливі стратегічні відносини, у тому числі і всередині НАТО. І він, Обама, порадив Трампу протистояти "прагненню" до ізоляціонізму.

Політик Петер Баєр вважає зустріч Меркель та Обами дуже важливою, це - значно більше ніж "прощальне турне". Через вплив обрання Трампа на інші країни Обама відчуває, що "несе відповідальність за свою країну та за партнерів", зазначив Баєр. Замість того, щоб з ображеним виглядом уже зараз відходити від справ, Обама буде "важливим радником Трампа під час етапу передачі влади".