Овочі та фрукти з даху будинку – урбаністична аграрна альтернатива

Іспанські огірки на німецьких прилавках, каліфорнійський салат у супермаркетах Нью-Йорка, південно-африканський виноград у європейських торговельних мережах, оптові овочеві ринки, гігантські партії продуктів у портах. Сучасні суспільства вирішують чимало логістичних завдань, аби щодня забезпечувати мільйони міст продуктами харчування. А чи не можна було б розвивати виробництво сільськогосподарської продукції прямо у містах?

Місця для цього достатньо, вважає Фолькмар Койтер з Інституту Фраунгофера з довкілля, безпеки та енергетичних технологій у Обергаузені. Насамперед пласкі дахи будинків слугують ідеальним місцем для теплиць, оскільки промислові підприємства виробляють чимало тепла, яке можна було б використовувати для обігріву рослинних плантацій взимку. Навіть офісні будівлі теж ідеально підходять для цієї мети. «Там є великі серверні приміщення, де внаслідок охолодження комп'ютерів теж виробляється тепло, яке можна використовувати для обігріву», - каже інженер.

Город у місті

Міські будівлі мають що запропонувати сільському господарству, наприклад, добрива. Так, стічні води містять багато корисних речовин, зокрема, фосфор, калій, азот, які можна виокремити. Однак спочатку їх потрібно підготувати і дезінфікувати. Хоча міському сільгоспвиробнику для цього доведеться інвестувати великі кошти у необхідну техніку, але воно того варте, адже згодом можна заощадити багато грошей, запевняє Койтер.

Для вирощування овочів на дахах найкраще підходять так звані гідропонні установки, коли рослини ростуть не в землі, а в жолобах, де вода омиває їхнє коріння, або в  горщиках, наповнених штучним матеріалом. Спеціальна зрошувальна установка постійно постачає воду. Вона надходить з центрального баку, омиває коріння рослин, а потім знову повертається до баку. Фермер постійно може контролювати ph-рівень води, а також визначати вміст поживних речовин у ній. Таким чином він може створювати оптимальні умови для кожної рослини. Крім того, ні вода, ні добрива не витрачаються, адже все циркулює у замкненій системі. У класичному сільському господарстві фермери повинні регулярно підживлювати свої плантації, адже дощ вимиває добрива з ґрунту. Це, своєю чергою, забруднює ґрунтові води. «Завдяки застосуванню  гідропонної системи вони можуть вийти на вдесятеро-вдвадцятеро кращий результат», - наголошує Койтер.

Ще однією перевагою слугує невелика маса квіткових горщиків, адже рослини обходяться без важкої землі. Це важливо, оскільки більшість конструкцій дахів не розраховані на утримання великого навантаження. Водночас придатних для таких цілей дахів вдосталь. Лише в Німеччині, на думку Койтера, таких дахових площ налічується  36 тисяч гектарів. Це втричі більше, ніж загальна площа всіх теплиць у Нідерландах.

Перспектива є

На тисячі квадратних метрів дахових площ можна вирощувати близько сорока тонн овочів на рік. «Це може бути салат, томати, а також боби або цукіні», - розповідає інженер. Оскільки сільськогосподарські площі у всьому світі дедалі більше скорочуються, ідея розміщувати теплиці блоками у висотних будівлях не видається такою вже й фантастичною. Штучне освітлення у такому разі можна забезпечувати за допомогою світлодіодного обладнання.

«На мою думку, добре, що одночасно можна також зацікавлювати цією темою дітей, показуючи їм, що таке  сільське господарство, як ростуть рослини, як збирають урожай», - каже кельнський архітектор Штефан Шмітц. Він займався у Китаї розвитком зелених міст, там і захопився ідеєю урбаністичного рослинництва.

У США чи в Китаї  вже існує урбаністична теплична аграрна промисловість. Хоча вона там існує й не на дахах будинків, але є цілком досяжною для городян. Шмітц мав можливість ознайомитися з деякими такими проектами. Вони були пов'язані з дитячими закладами дозвілля, наприклад, кінною їздою, майданчиками для гри в гольф чи шкільними програмами. «Власне, це можна назвати урбаністичним сільським господарством. Тобто це проекти, які здійснюються близько до міста, а також становлять великий інтерес та можливість навчання для населення»,- підбиває підсумки архітектор.

Вже є інвестори, які  завдяки цьому заробляють гроші. Навіть у торговельних центрах міське рослинництво може приносити зиск, переконаний Шмітц. Уява архітектора вже малює картину нетрадиційного шопінгу, коли після походу магазинами центру можна піднятися на дах будівлі, назбирати собі свіжих фруктів, а потім зважити їх і піти на касу платити.

Автор: Фабіан Шмідт / Наталя Неділько
Редактор: Тетяна Бондаренко