30 тисяч нових біженців на день
20 червня 2014 р.
Це сумний рекорд: такої великої кількості вигнанців, як нині, не було з часів Другої світової війни. Про це йдеться в актуальному звіті Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Наприкінці 2013 року біженцями були понад 51 мільйон людей. Вони були змушені залишити свою батьківщину через конфлікти, переслідування, насильство або порушення прав людини. Більше 33 мільйонів з них стали переселенцями у межах власної держави, майже 17 мільйонів утекли за кордон. Більше мільйона людей у всьому світі подали прохання про притулок.
"Ми маємо справу не з посиленням тенденції, а з велетенським стрибком", - відзначає Антоніу Гутерріш, верховний комісар ООН з питань біженців. Роками Управління верховного комісара ООН у справах біженців фіксувало відносно стабільну статистику. Це було пов'язано насамперед з наслідками багаторічних конфліктів. Біженці походили переважно з таких країн, як Сомалі, Афганістан і Демократична Республіка Конго.
Утім, 2011 року спалахнула громадянська війна в Сирії. Відтоді кількість біженців різко зростає. У всьому світі спалахують нові й нові конфлікти, констатує Антоніу Гутерріш. "Це пришвидшення базується на тому, що нові конфлікти непередбачувано примножилися у той час, коли старі конфлікти не залагоджено. Міжнародна спільнота має дуже обмежені можливості, щоб запобігати конфліктам чи своєчасно їх вирішувати".
30 тисяч нових біженців на день
2013 року майже 11 мільйонів людей були змушені стати втікачами. Це відповідає приблизно 30 тисячам нових біженців на день. Ще два роки тому цей показник становив 14 тисяч на день. І подальші перспективи на 2014 рік є невтішними. "Ми представляємо статистику за 2013 рік, але, якщо подивитися, що вже сталося після того, то можна розпізнати, що справи погіршилися", - каже Гутерріш. За його словами, прискорення появи нових криз - факт.
Війна в Сирії продовжується, так само і в Південному Судані та Центральноафриканській Республіці не видно зменшення напруги. Останній розвиток подій в Іраку, де нині кількість вигнанців становить сотні тисяч людей, не обіцяє нічого доброго. Останні події в Україні призвели і до появи українських біженців.
Управління верховного комісара ООН у справах біженців говорить про один з найскладніших років за свою понад 60-річну історію. Співробітники організації одночасно реєстрували біженців, надавали їм прихисток, роздавали ковдри, харчі та медикаменти, а також домовлялися з третіми країнами щодо поселення осіб, які особливо потребують захисту.
Виявити солідарність
Гуманітарна допомога, захист біженців - це лише часткова відповідь, вважає директор з питань міжнародного захисту біженців в Управлінні верховного комісара ООН у справах біженців. На його переконання, "нині терміново потрібні політичні ініціативи, щоб конфлікти можна було вирішити". За його словами, це стосується і безпосереднього головних відповідальних у країнах, де точаться конфлікти, і міжнародної спільноти.
У той час як політичних рішень для великих "гарячих точок" нині не помітно, мільйони біженців перебувають у жалюгідних умовах, очікуючи вирішення своєї долі. Головний тягар їхнього забезпечення припадає на країни-сусіди конфліктних регіонів. Про найбільшу кількість біженців нині повідомляють Пакистан, Іран, Ліван, Йорданія, а також Туреччина. У всьому світі 86 відсотків біженців живуть у країнах, що розвиваються, наголошує Управління верховного комісара ООН у справах біженців, закликаючи розвинені індустріальні країни виявити солідарність і взяти на себе відповідно до рівня багатства і частку відповідальності.
Є великі сподівання, що нещодавнє рішення Німеччини прийняти ще десять тисяч біженців із Сирії спонукає інші держави до наслідування. Десять тисяч людей, чиї життєві обставини завдяки переселенню покращаться, - це важливий крок до зменшення страждань біженців у світі, каже Антоніу Гутерріш. "Я регулярно у всьому світі відвідую людей, які стали переселенцями,- зазначає верховний комісар ООН у справах біженців. - Ви не можете собі уявити, яка це радість - прибути до Німеччини, Швеції, США або Канади і зустріти родину, яка раніше жила у таборі для біженців у Кенії, а тепер має нормальне життя".