ОПЕК виборює нафтовий альянс з Росією
28 жовтня 2016 р.
Той час, коли достатньо було лише незначного натяку з боку ОПЕК на якісь зміни в обсягах видобутої нафти, і ринками відразу поширювалася паніка, вже давно минув. Останнім часом слабкість впливу організації країн-експортерів нафти особливо демонструвала невизначеність щодо подальшої спільної стратегії. Тому сигнал, який надійшов від ОПЕК після останньої зустрічі, що відбулася у вересні в Алжирі, здивував особливо. Головний меседж: країни-експортери "чорного золота" оголосили про намір спільними силами скоротити щоденні обсяги нафтовидобутку. Заплановане зниження обсягів видобутку на 750 тисяч барелів в день стало б найбільшим з часу фінансової кризи 2008 року. Утім, як саме втілюватимуться ці задуми, детально поки невідомо. Наприкінці листопада ОПЕК має повідомити, який вигляд матиме скорочення обсягів видобутку в окремих країнах-членах.
Для того, щоб ці епохальні плани стали реальністю, глави держав та урядів країн-експортерів нафти вже зараз працюють за зачиненими дверима. Найголовніша задача перемовин - гарантувати спільність дій окремих країн-членів ОПЕК. А про те, як це непросто, свідчать нещодавні заяви Іраку - одного із членів організації. Минулих вихідних у Багдаді вже заявили, що для держави мають зробити виняток. Адже доходи від продажу нафти вкрай потрібні країні для боротьби з терористичним угрупованням "Ісламська держава". Тож Іраку лише через це буде непросто піти на скорочення обсягів видобутку. На тлі таких заяв аналітики банку Commerzbank, що вивчають ринок сировини, в своїх коментарях передрікали: досягнення єдиної позиції країн-експортерів щодо скорочення обсягів нафтовидобутку знову відсувається в далеке майбутнє.
Росія як ситуативний союзник?
Але ОПЕК має ще один козир - Росію. Мабуть, серця нафтових шейхів загупали від радості, коли близько двох тижнів тому Володимир Путін заявив, що Росія готова "приєднатися до спільних заходів зі скорочення нафтовидобутку". На тлі таких заяв ціна на нафту принаймні дещо зросла, перевищивши максимальну для цього року позначку в 50 доларів за барель.
Хоч Росія і не є членом ОПЕК, але лише в вересні цього року вона видобула стільки нафти, скільки не видобувалося з часу розвалу СРСР. Однак вже на наступний день голова правління найбільшої нафтової компанії РФ "Роснефть" Ігор Сечін заявив, що концерн на штучне скорочення обсягів нафтовидобутку не піде. Схожі заяви пролунали і з боку міністра енергетики РФ Олександра Новака. Але одразу після цього Путін напоумив всіх інакодумців. Тож той самий Новак раптом заявив, що найголовніші компанії країни готові до скорочення обсягів видобутку.
З другої половини 2014 року ринкова вартість одного бареля нафти опустилася зі 100 доларів часом до позначки нижче 40 доларів. Для багатьох країн, які заклали в розрахунки своїх бюджетів значно вищі ціни на "чорне золото", таке падіння - справжня проблема. Так само й російська економіка потерпає не лише від санкцій Заходу через її агресію в Україні, а й внаслідок низьких цін на нафту. "Росія згодиться на скорочення обсягів видобутку, якщо країни-члени ОПЕК рішуче спільно діятимуть у цьому плані", - впевнений директор дослідницької компанії Energy Research and Scenarios gGmbH при Університеті Кельна Гаральд Гекінґ. Розрахунок у цьому разі: якщо всі діятимуть спільно, ціна на нафту підніметься, каже він. І різниця в ціні зрештою компенсує втрати, понесені внаслідок скорочення обсягів видобутку.
Президент у турне
Надії на такий розвиток подій плекає не лише Росія. Так само й президент країни-члена ОПЕК Венесуели Ніколас Мадуро зараз здійснює багато візитів до різних країн і стискає не одну руку в привітаннях. "Ми працюємо над новою формулою стабільності на наступні десять років", - заявив Мадуро наприкінці минулого тижня під час свого візиту до Азербайджану. Венесуела вкрай залежна від нафти. Хоч країна володіє третіми за обсягами запасів нафти в світі, державна компанія-монополіст PDVSA перебуває на межі банкрутства.
Мабуть, через це Мадуро проголосив себе рятівником ціни на нафту. З Азербайджану він вирушив до Ірану. Останній довгий час вважався такою собі "чорною вівцею" в лавах ОПЕК. Так, Тегеран до останнього виступав проти скорочення обсягів видобутку нафти, бо прагнув відвоювати втрачені позиції на ринку після кількох років санкцій з боку Заходу. Але з кінця вересня цього року президент Ірану Хасан Роухані теж притримується позиції ОПЕК у цьому плані. "Іран підтримає будь-яку ініціативу, яка призведе до справедливих обсягів видобутку та цін на нафту", - заявив Роухані під час візиту Мадуро.
Та президентові Венесуели відомо й те, що самими лише злагодженими діями ОПЕК підвищення цін на нафту не домогтися. "Ми перетнемо океани та континенти задля стабільного альянсу країн-членів ОПЕК та країн, що в ОПЕК не входять", - так барвисто Мадуро сформулював мету свого турне. Візит до Росії теж в планах венесуельського президента.
Ситуація може розвернутися знову
І хоч певності щодо консенсусу в межах самого ОПЕК ще немає, навіть якщо уявити, що він буде й до стратегії на скорочення обсягів видобутку нафти дійсно приєднається Росія, гарантій бажаного результату немає. "У короткостроковій перспективі таке партнерство, певна річ, спочатку підштовхне ціни вгору", - вважає Гаральд Гекінґ з ewi. Але лише до певної точки. Адже тоді видобуток сланцевої нафти в США може знову стати прибутковим і вона великими партіями почне надходити на ринок. "Аналіз показує, що видобуток сланцевої нафти (за допомогою суперечливого методу фрекінгу. - Ред.) знову стає значно ефективнішим з економічної точки зору", - каже він. За словами експерта, видобуток сланцевої нафти є рентабельним вже за ціни 40 доларів за барель. А за ціни в 60 доларів за барель більшість американських родовищ сланцевої нафти, які занепали в часи низьких цін, знову стануть рентабельними.
Тож враховуючи нинішні ціни в близько 50 доларів за барель простір для маневру ОПЕК обмежений. Адже не слід забувати, що два роки тому саме значні обсяги видобутку сланцевої нафти зі США не в останню чергу призвели до падіння цін на нафту. Та через це падіння цін багато компаній були змушені зупинити видобуток, бо витрати не покривали доходів. Однак зростання цін зробить цей видобуток знову прибутковим. Тож всі силкування ОПЕК можуть просто "втопитися" в сланцевій нафті.