Перманентна політична криза у Молдові – навіть референдум не допоміг
6 вересня 2010 р.
Зазнала поразки урядова ініціатива, спрямована на те, щоб покласти край затяжній політичній кризі, з якої ніяк не може виборсатися одна з найбідніших країн Європи. Більше року ця колишня радянська республіка не має президента, оскільки попередні спроби обрати главу держави в парламенті були невдалими.
Референдум, завдяки якому можна було внести зміни до конституції, щоб обрати президента шляхом народного волевиявлення, провалився фактично через бойкот виборців. За даними Центральної виборчої комісії, явка виборців була надзвичайно низькою (29,67 %), тому референдум визнали таким, що не відбувся.
Як відомо, правляча коаліція сподівалася завдяки референдуму запровадити прямі президентські вибори, оскільки їй самій не вистачало голосів, щоб обрати главу держави в парламенті. За таких умов вищий законодавчий орган країни має бути розпущено і оголошено нову дату дострокових парламентських виборів.
Хто винен і що робити?
Виконувач обов'язків президента Міхай Гімпу у неділю ввечері, коли вже були відомі попередні результати, поклав провину за зрив референдуму на опозиційних комуністів і їхні «брудні методи». «Вони здійснювали тиск на виборців», - сказав Гімпу. Комуністи, лідером яких залишається колишній президент Володимир Воронін, справді закликали бойкотувати референдум.
Комуністична партія Молдови вже подякувала виборцям за провал референдуму щодо конституційних змін. Воронін, виступаючи на прес-конференції у понеділок, зізнався, що не розраховував на такий результат. Комуністи закликали бойкотувати голосування, вважаючи його неконституційним, оскільки вносити зміни до основного закону Молдови можна лише в парламенті.
Тим часом прем'єр-міністр Молдови Влад Філат вже висловився за якнайшвидше проведення нових парламентських виборів. Він, на відміну від Гімпу, визнав власну провину коаліції у тому, що сталося.
Причин низької явки багато
Провал референдуму виявився несподіванкою і для політиків, і для експертів, адже, згідно з даними соціологічних опитувань, більшість громадян виступала за обрання президента не в парламенті, а шляхом всенародного волевиявлення. Причин низької явки багато, зазначив в інтерв’ю Deutsche Welle депутат Бундестагу, представник фракції ХДС /ХСС Манфред Ґрунд. «По-перше, частина молдован живе у самопроголошеній республіці Придністров’я, тобто вони не можуть голосувати. Ще частина – живуть і працюють за кордоном: у Португалії, Іспанії, Франції. Вони, хоча й могли голосувати при консульствах чи посольствах, але це було ускладнено. Вирішальним, на мою думку виявилося те, що більшість молдаван вважала, що рішення буде ухвалено, тому участь у голосуванні взяло так мало людей», - каже Ґрунд.
На думку німецького депутата, провал референдуму відкинув політику Молдови щонайменше на рік назад. Нині аналітики сходяться на тому, що єдиний вихід з патової ситуації – це дострокові парламентські вибори.
Криза триває
Зубожілій Молдові ніяк не вдається стабілізувати політичну ситуацію. Політична «турбулентність» зберігається з квітня 2009 року, коли біля парламенту відбулися криваві протести проти перемоги комуністів. Але комуністам тоді забракло голосів, щоб обрати главу держави, тож парламент було розпущено. Внаслідок нових виборів до влади прийшли проєвропейські політичні сили, однак їм теж не вдалося самотужки обрати президента в парламенті. У коаліційного "Альянсу за європейську інтеграцію" є лише 53 голоси, а для обрання глави держави потрібен 61 голос, тож без консенсусу з опозиційними комуністами це було неможливо.
Наталя Неділько / Володимир Медяний / dpa /afp /interfax