Петиція про визнання Голодомору геноцидом: що далі?

Наприкінці травня в соціальних мережах ширився заклик українців у ФРН підписати петицію на сайті німецького Бундестагу про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом. 

Надто активним процес підписання не був, але буквально за кілька днів до 27 травня - кінцевого терміну для збору підписів - кількість людей, які долучились до цього, стрімко зросла і сягнула понад 56 тисяч. Петиція набрала більше, ніж мінімальну необхідну кількість підписів - 50 тисяч. І тепер документ отримав шанс потрапити на обговорення в петиційному комітеті Бундестагу, членами якого є 28 депутатів із різних фракцій німецького парламенту.

Як працює петиційний комітет Бундестагу

Загалом діяльність петиційного комітету в Бундестазі спрямована на те, щоб критично перевіряти, наскільки досягають поставленої мети закони, які ухвалюються в Берліні. "Право на петицію має кожен на підставі норми в Основному законі ФРН. Ідеться про прохання або скарги, які спрямовуються, зокрема, до парламенту. Вони потрапляють до петиційного комітету, який, по суті, перевіряє, досягли мети ухвалені Бундестагом закони чи вони створюють нові проблеми", - пояснюють в Бундестазі.

Щороку до німецького парламенту надходить у середньому до 15 тисяч петицій. Кожна з них - письмова чи електронна - спочатку перевіряється на дотримання формальних вимог. Потім, у залежності від змісту петиції, секретаріат комітету спрямовує її до профільного міністерства, яке надає свій висновок щодо запиту петиції. Інколи щодо змісту звернення може бути надана фахова відповідь компетентним органом.

Більшість із 13 тисяч петицій, які надійшли у 2018 році, стосувались законодавства про працю та соціальних виплат - понад дві тисячі. Ще майже дві тисячі були передані до міністерства внутрішніх справ і півтори тисячі - до міністерства юстиції та захисту прав споживачів.

Якщо ж петиція залишається в Бундестазі, то її передають на розгляд членам петиційного комітету - двом депутатам із різних фракцій. Ті готують доповідь по петиції і виносять її на розгляд комітету. А вже комітет рекомендує чи відхиляє винесення петиції на розгляд пленуму.

Минулого року петиційний комітет Бундестагу провів 23 засідання, на яких розглянув 404 петиції. Відкритими у 2018 році були три засідання, на яких розглянули сім петицій - серед них про легалізацію в Німеччині канабісу та реформу права на отримання притулку.

Петиційний комітет Бундестагу розглядає ті петиції, які відносяться до компетенції німецького парламенту. Якщо ж петиція по суті має бути розглянута, скажімо, земельним парламентом чи на рівні Європарламенту, тоді її спрямовують компетентному адресатові, розповіли DW у Бундестазі.

Долю кожної петиції можна відслідкувати: від обговорення її тексту на форумі на сайті Бундестагу до кінцевого рішення, яке ухвалюється на пленумі.

Електронні петиції

Петиції, які набирають 50 тисяч підписів протягом чотирьох тижнів після їх оприлюднення на сайті, як правило, розглядаються на відкритому засіданні петиційного комітету. "На це засідання запрошується автор чи ініціатор петиції, який отримує можливість розповісти членам комітету, а також запрошеним представникам уряду про питання, винесені в петицію", - пояснили у прес-службі німецького парламенту.

У 2018 році електронним шляхом були подані понад чотири тисячі із загалом 13 тисяч петицій. При цьому кількість тих, хто підписує петиції на інтернет-порталі петиційного комітету, зросла вчетверо у порівнянні з 2017 роком і сягнула півмійльона. "Таке зростання свідчить, що громадяни знову активізуються та реалізують демократичну можливість брати участь в ухваленні рішень", - сказав голова петиційного комітету Маріан Вендт (Marian Wendt).

Зараз на сайті Бундестагу збирають підписи кілька десятків петицій: наприклад, про посилення відповідальності за порнографію в інтернеті або заборону на імпорт генноманіпульованої сої.

Петиція про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом - не перша

У 2016 році на сайті петиційного комітету уже публікували петицію із закликом до Бундестагу визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом. Тоді вона зібрала 116 підписів. Петиційний комітет спрямував її до міністерства закордонних справ ФРН і після його відповіді на своєму засіданні 5 вересня 2017 року вирішив закрити провадження по петиції. Однак тоді комітет зазначив, що пам'ятати про людей, загиблих від голоду в СРСР у 1932-1933 роках, необхідно як про жертв "злочинної політики".

Судячи зі змісту тодішньої і нинішньої петиції, автори останньої більш детально розкрили суть питання та значення визнання Бундестагом Голодомору 1933-1933 років геноцидом. "Вбивати людей - це завжди жорстоко. Морити людей голодом до смерті, напевно, відноситься до найогидніших і нелюдських злочинів, які можна собі уявити", - ідеться в тексті документа. Автори петиції вказують на те, що число жертв Голодомору, згідно з незалежними підрахунками, становить близько 7-10 мільйонів людей.

Нагадаємо, в Україні 28 листопада 2006 року Верховна Рада ухвалила закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні". У 2016 році український парламент затвердив звернення до держав світу про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.