Новий тягар для автомобілістів?

У Лондоні, Римі та в шведських містах цей дорожній збір вже існує. Британці, наприклад, сплачують 12 євро за можливість їздити у своєму автомобілі вулицями Лондона. Так само і в Німеччині нині точаться запеклі дискусії щодо запровадження такої платні. Адже грошей міським громадам бракує, потрібно шукати нові джерела надходжень. У цьому контексті платня за їзду містом видається чудовим рішенням.

«Політики змушені знаходити нові джерела для фінансових надходжень», - відверто заявив нещодавно голова конференції земльних міністрів транспорту в Коттбусі, міністр інфраструктури Бранденбурга Йорґ Фоґельзенґер. Нині по всій Німеччині бракує близько семи мільярдів євро на розвиток і ремонт транспортної інфраструктури (йдеться не лише про автошляхи, а й про залізницю та судноплавство).

Гроші до міської скарбниці

Німецькі автовласники і без того давно нарікають, що забагато платять, адже вони й так змушені платити податки та інші відрахування. Незважаючи на це, грошей на утримання доріг все одно бракує.

На думку голови Федерального об'єднання середнього бізнесу у землі Північний Рейн –Вестфалія Герберта Шульте, ці всі надходження до скарбниці неправильно розподіляються.

Норвезький приклад

Схожі дискусії точилися у 1980-х роках в Норвегії. «В Осло і в Бергені ці збори використовували суто для фінансування будівництва доріг», -  розповідає експерт з питань транспорту Гайнер Монгайм. Адже цій країні, де багато гір, потрібно багато тунелів. А платний в'їзд до міст був можливістю для фінансування масштабних будівельних проектів.

Нині майже всі тунелі вже споруджено. А норвезькі автомобілісти тим часом звикли платити за в'їзд до міста. Концепція стала вдалою. Але так просто адоптувати цю модель до німецьких реалій не вдасться. «Міста в Норвегії розташовані далеко одне від одного. Підприємцям з різних міст зазвичай не теба конкурувати між собою. У Німеччині все інакше», - зауважує Монгайм, застерігаючи, що такий крок може призвести до негативних наслідків для бізнесу. Як відомо, у 1950-х роках після запровадження платні за парковку у містах споживачі раптово змінили свою поведінку. Вони почали закуповуватися там, де було найвигідніше паркуватися.

Лишень за один євро

Але ці часи вже давно минули, крім того, з'явилося багато альтернатив автомобілю. Більшість міст  тепер мають розвинену мережу місцевого транспорту. І, за словами бургомістра Тюбінгена Бориса Пальмера, пасажирський транспорт у його місті, а також на околицях, може стати ще кращим, якщо у майбутньому запровадити новий збір.  Згідно з його планами, кожен автовласник має сплачувати за в'їзд до міста один євро. У такий спосіб, за його підрахунками, міська скарбниця може збагатитися на двадцять мільйонів євро на рік.

«Бургомістрові варто було б ще раз перерахувати»,- каже експерт з питань транспорту Міхаель Шрекенберг. На його думку, запровадження такої моделі потребуватиме встановлення спеціальних механізмів контролю, також треба буде створити відповідну адміністрацію. «Чи буде вигідна платня за в'їзд маленьким містам – це ще велике питання», - зазначає Шрекенберг.

Тим часом жителі Лондона, як видається, вже впоралися зі своїм домашнім завданням: 2010 року міська скарбниця завдяки збору за в'їзд до міста одержала 148 мільйонів фунтів, що у перерахунку на євро дорівнює приблизно 183 мільйонам. Крім того, такий збір призвів і до інших позитивних ефектів: кількість заторів на дорогах зменшилася, а якість життя підвищилася.