Портрет на тлі санкцій: Ґабріель замінить Штайнмаєра
24 січня 2017 р.
Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) останніми роками так міцно закріпився у свідомості як міністр закордонних справ Німеччини, що важко буде уявити на чолі німецького МЗС когось іншого. Але на Штайнмаєра чекає посада президента ФРН, а головним дипломатом країни стане Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel).
До цього вівторка, 24 січня, його вважали найбільш імовірним кандидатом у канцлери від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Проте, як стало відомо, місію поборотися з Меркель за крісло канцлера довірять колишньому голові парламенту Євросоюзу Мартіну Шульцу (Martin Schulz). Опитування показують, що на чолі з ним СДПН може розраховувати на кращий результат, ніж з Ґабріелем. Натомість до Ґабріеля перейде посада глави МЗС, яка невдовзі стане вакантною і яку мав посісти Шульц.
Від важкого підлітка до вчителя з лівими поглядами
Про дитинство кандидата в міністри закордонних справ відомо, що воно було нелегким. Зіґмар Габріель народився 12 вересня 1959 року в західнонімецькому містечку Ґослар у Нижній Саксонії в родині чиновника і медсестри. Коли батьки розлучилися, хлопчик з трьох років мешкав з батьком, який не гребував рукоприкладством і був переконаним нацистом. Через проблеми у родині Ґабріель якийсь час вважався у школі важкою дитиною. Лише коли йому виповнилося десять років, мати через суд домоглася права забрати сина до себе. "Їй зі мною було нелегко, але вона врятувала мені життя", - згадував політик.
Ще гімназистом Ґабріель вивявив інтерес до лівих ідей, вступивши в організацію "Соціалістична молодь Німеччини", а потім - до СДПН. Цей час був піком популярності у ФРН лівих, канцлерами були соціал-демократи. Після служби в армії Ґабріель поступив до університету Ґеттінґена, вивчав германістику, політологію й соціологію, отримав диплом вчителя.
Людина Шредера в уряді Меркель
Ґабріель займався політикою на регіональному рівні, поступово піднімаючись кар'єрними сходами. В 1990-ті роки йому протегував прем'єр-міністр Нижньої Саксонії Ґергард Шредер (Gerhard Schröder). Коли у 1998 році Шредер обійняв крісло канцлера в уряді соціал-демократів і "зелених", прем'єром Нижньої Саксонії невдовзі став Ґабріель. Щоправда, посада дісталась йому не в результаті перемоги на виборах, а внаслідок партійних перестановок. У будь-якому разі, в 39 років Ґабріель виявився наймолодшим серед голів земельних урядів.
Кар'єрний злет тривав недовго. Вже на наступних земельних виборах партія Ґабріеля програла, а сам він у 2003 році став "уповноваженим СДПН з поп-культури".
Незважаючи на поразку, Ґабріель швидко повернувся у велику політику і в 2005 році став міністром екології в коаліційному уряді соціал-демократів і консерваторів з блоку ХДС/ХСС на чолі з Анґелою Меркель (Аngela Merkel). Після болісних соціальних реформ, проведених кабінетом Шредера, СДПН рзко втратила популярність. Партія переживала й организаційні потрясіння, змінивши за короткий час кількох лідерів. Популярність СДПН впала майже удвічі. У 2009-му соціал-демократи встановили антирекорд у своїй новітній історії, отримавши на виборах до Бундестагу лише 23 відсотки. Саме тоді партію очолив Ґабріель, з яким пов'язували надії на кінець кризи.
Штайнмаєр, Штайнбрюк, Шульц
Це вдалося лише частково. Падіння популярності СДПН сповільнилося, і на виборах 2013 року результат був дещо вищий, ніж до цього. Але повернути колишні позиції партія не змогла. За даними соцопитувань, проведених на початку 2017 року, за СДПН готові віддати голоси близько 20 відсотків німецьких виборців.
Ґабріель утретє програв боротьбу за посаду кандидата в канцлери від СДПН. В 2009 році він поступився цією роллю мінистру закордонних справ Франку-Вальтеру Штайнмаєру, а в 2013-му - нині екс-міністру фінансів Перу Штайнбрюку (Peer Steinbrück). В останні місяці лунали голоси, які закликали соціал-демократів віддати перевагу більш популярному главі Європарламенту Мартіну Шульцу, і Ґабріель, вочевидь, вирішив, що кидати виклик Меркель йому не варто.
Зовсім недавно він вже добився несподіваного для багатьох успіху, запропонувавши на посаду наступного президента ФРН Штайнмаєра. Меркель була проти, але поступилася, оскільки не мала політичних можливостей провести свого кандидата. Незабаром у Ґабріеля додасться і приємного клопоту: лідер соціал-демократів у найближчі місяці знову стане батьком. У політика вже є доросла донька від першого шлюбу і чотирирічна донька від другого.
Автограф у Путіна
З нинішньою другою дружиною Ґабріеля пов'язана незвична історія, що трапилася під час його візиту до Москви в 2015 році та про яку стало відомо нещодавно. Під час зустрічі з Володимиром Путіним міністр економіки ФРН звернувся до президента Росії із проханням дати автограф. Про це попросила його дружина, стоматолог за фахом, яку, своєю чергою, попросила про автограф на фотографії Путіна її співробітниця - молода жінка Оксана родом із Сибіру.
Востаннє Ґабріель зустрічався з Путіним у Москві у вересні 2016 року. Як написала німецька преса, момент для візиту був не найкращий. Відносини Росії із Заходом, які й так різко зіпсувалися після анексії Криму і війни на Сході України, знову погіршилися на тлі бомбардувань гуманітарного конвою в сирійському Алеппо.
"Щоразу, коли я з вами зустрічаюся або буваю в Москві, часи важкі, - цитує слова Ґабріеля в бесіді з Путіним журнал Der Spiegel. - Перший раз я був тут у 1980-му, тоді Захід бойкотував Олімпійські ігри".
Голос за скасування санкцій
Так збіглося, що у перший тиждень березня 2014 року, в розпал кримської кризи, Ґабріель відвідав спочатку Москву, де зустрівся з Путіним, а потім Київ. Після анексії Криму СДПН підтримала запровадження санкцій проти Росії.
Сам Ґабріель як міністр економіки віддав розпорядження зупинити виконання контракту німецького оборонного концерну Rheinmetall із будівництва учбового полігону для російської армії. Але великих економічних проектів санкції не торкнулися. Так, Ґабріель підтримав будівництво газопроводу "Північний потік-2".
Після відносного заморожування конфлікту на Сході Украини з вуст перших осіб СДПН, яка традиційно підтримує тісні зв'язки з Москвою, дедалі частіше лунають слова про скасування санкцій. "Ми всі знаємо з нашого досвіду, що тривала ізоляція нічого не дає, - заявив Ґабріель у травні 2016 року. - В підсумку допоможе лише діалог". Це була не перша така заява лідера соціал-демократів, який виступає за скасування санкцій за умови поетапного виконання мінських угод.
Загалом майбутній міністр закордонних справ Ґабріель досі не був відомий як тонкий дипломат. Тож йому ще належить переконати скептиків у своїй здібностях. Крім того, оглядачі сумніваються, що керування МЗС залишить Ґабріелю більше часу на родину - зважаючи на Brexit і прихід до влади у США Дональда Трампа.