Робота під постійним стресом: що штовхає німецьких авіадиспетчерів страйкувати?

Хаос, який може виникнути в аеропортах у зв’язку зі страйком авіадиспетчерів, тримає пасажирів у постійному напруженні. Німецькі авіаційні відомства останньої миті через суд домоглися скасування запланованого вже вдруге страйку і відтермінували його принаймні на кілька тижнів. Але самі авіадиспетчери кажуть, що проблеми нікуди не поділися - особливі нарікання у них викликає не лише оплата праці, але й умови в яких їм доводиться працювати. Щоп'ять секунд диспетчер приймає рішення від яких часом можуть залежати життя тисяч людей. Іноді ці рішення доводиться приймати ледь не одночасно, коли один борт злітає, а інший саме заходить на посадку. А ще з десяток машин у небі, з якими теж треба підтримувати зв´язок.

Без права на помилку

На екрані радарів літаки позначені маленькими зеленими трикутниками, але за ними сотні людських життів. Роман Глекнер - один з 1800 німецьких авіадиспетчерів з власного досвіду знайомий з усіма стресовими ситуаціями цієї роботи. "Вчені, які проводили дослідження, виявили, що наша робота має найвищий коефіцієнт стресу з поміж усіх професій. Стрес завжди дуже, дуже високий, адже ми не маємо права припускатися помилок", - каже він.

Після двох годин напруженої роботи авіаконтролер мусить залишити робоче місце - довше просто неможливо тримати концентрацію і потрібна перерва. Але відтак він повертається за пульт керування. 5 змін на тиждень - норма для більшості. А іноді буває і 6. В середньому авіадиспетчери працюють понад 200 годин на рік понаднормово.

Дефіцит кадрів

Після терактів 2001-го року експерти очікували падіння авіаперевезень. Німецькі авіаційні відомства сильно зменшили підготовку нових кадрів. Тепер же відчувається дефіцит. Адже підготовка авіадиспетчерів триває близько трьох років. Ахім Крюгер, авіадиспетчер з 30-річним стажем в аеропорту Кельна/Бонна мусив працювати понаднормово. "Це впливає на сімейне життя і не тільки. Нормальних стосунків підтримувати неможливо. Хіба що у тебе є дуже розуміючий партнер, який готовий це довго витримувати", - скаржиться Крюгер.

Дві голови краще

Нерви авіадиспетчерам псують і очікуванні зміни у правилах роботи. Єврокомісія не лише вимагає запровадження спеціальної уніформи та скорочень 3,5 відсотків у витратах на контроль повітряного простору. Натомість самі диспетчери вимагають запровадження посад координаторів, які мають працювати парно з ними, щоби підвищити безпеку польотів. Сьогодні у диспетчерській башті часто бракує другого співробітника.

Німецькі авіаційні відомтсва обіцяють не заощаджувати на безпеці польотів. Але й робити життя диспетчерів комфортнішим теж не поспішають. У цьому, мабуть, суть суперечки. За останні роки федеральний уряд вже вдавався до низки спроб реформування цього сектору. Втім, до реальних змін так і не дійшло.

До 2009-го року у німецькому повітряному просторі ставалося в середньому 7 серйозних інцидентів на рік. Статистика за 2010-й відсутня. І це при 3 мільйонах польотів у німецькому авіапросторі на рік. Зарплати ж зросли лише незначно. Утім, низькооплачуваною роботу диспетчерів теж не назвеш - до сплати податків і соціальних зборів платня становить від 72 до 130 тисяч євро на рік. Це без доплати за роботу на вихідні.

Автор: Вольфганг Дік/Дмитро Каневський
Редактор: Євген Тейзе