Медіа в Росії
15 березня 2014 р.
У середу, 12 березня, фраза "Біда не в тім, що нам немає де працювати. Біда у тому, що вам, здається, більше немає чого читати" поширилась рунетом. Такими словами співробітники онлайн-видання Lenta.ru у колективному зверненні прокоментували раптове звільнення головного редактора порталу Галини Тимченко та анонсували свій вихід з видання на знак протесту проти політики власника інтернет-ресурсу.
Однак навряд чи хтось із підписантів передбачав, що буквально наступного дня, 13 березня, їхні слова про те, що "немає чого читати" отримають ще одне фактичне підтвердження. У цей день російська федеральна служба Роскомнагляд заблокувала відразу три недержавні суспільно-політичні інтернет-ЗМІ: grani.ru, ej.ru, kasparov.ru, а також блог політика Олексія Навального у мережі livejournal.
Роскомнагляд заявив, що діяв на вимогу генеральної прокуратури і назвав причинами для внесення цих сайтів у реєстр забороненої інформації "заклики до протиправної діяльності та участі у масових заходах, що проводяться з порешнням встановленого порядку".
Попит на анонімайзери
Раніше з проблемами стикнулися такі ЗМІ, як агенція "Росбалт" та телеканал "Дождь". Після рішення Роскомнагляду про блокування низки сайтів на проблеми доступу наразилися й інші ЗМІ, як от сайт радіостанції "Эхо Москви", на якому містились копії записів з блогу Навального. Блокування низки ЗМІ викликало попит на електронні засоби, що дозволяють обійти заборону влади.
"Я б не сказав, що уже немає чого читати, однак дефіцит незалежної від Кремля журналістики є, безумовно", - заявив в інтерв'ю DW керівник відділу організації "Репортери без кордонів" по Східній Європі та Центральній Азії Йоганн Бір. "Сумно бачити, як відбувається залякування вільних та професійних мас-медіа", - констатував він.
Те, що відбувається на медіаринку у Росії, багато спостерігачів та експертів вважають наслідком жорсткої політики Кремля щодо кризи в Україні. "З моменту російської окупації Криму Росія почала жити у режимі військового часу. Ми повинні розуміти, як це змінює наше життя всередині країни", - написала 13 березня російський політилог Лілія Шевцова у блозі, розміщеному на сайті kasparov.ru.
Ситуацію з ej.ru шеф-редактор інтернет-порталу Олександр Риклін назвав "демонстративною тотальною зачисткою інформаційного поля". Блокування, на його думку, пов'язане з бажанням влади максимально ускладнити доступ громадян Росії до незалежних джерел інформації. У суботу, 15 березня, у Москві відбулася велика акція протесту противників російського курсу в Україні "Марш миру". Тож проурядові ЗМІ у Росії напередодні обговорювали не блокування низки незалежних сайтів, а інтернет-атаки на онлайн-портали президента Росії, МЗС, Центрального банку РФ та "Першого каналу".
Нові умови
За словами Біра, особливість ситуації у Росії полягає у тому, що "боротьба з незалежною журналістикою йде таємно і тихо, а влада діє не прямолінійно, як от у Казахстані, а витончено". Використовуються найдрібніші приводи, як у випадку з Lenta.ru чи "Росбалтом", щоб натиснути на ЗМІ. Внаслідок цього за останні роки зменшилось поле, на якому відбувається безперешкодний обмін думками, констатує Бір: "Низку ідей та думок у Росії неможливо більше висловити публічно".
Блокування інтернет-сайтів, для яких навіть не вимагається рішення суду, уможливились в Росії з 1 лютого 2014 року, коли набув чинності відповідний закон, що отримав назву "закон Лугового" за іменем автора законопроекта, депутата Держдуми Андрія Лугового. Підставою для обмеження доступу до сайту можуть слугувати виявлені прокурором "екстремістські" заяви чи заклики до непогоджених акцій. Блокування реалізує Роскомнагляд за допомогою провайдерів.
Заблокований сайт стає доступним тільки після того, як Роскомнагляд переконається у тому, що власник сайту чи провайдер, що здійснює хостинг ресурсу, видалили незаконну, з точки зору влади, інформацію. Йоганн Бір з "Репортерів без кордонів" говорить, що й у сьогоднішніх умовах знайти інформацію, що відмінна від поширюваної провладними та прокремлівськими ЗМІ" у Росії можливо. "Однак, як ми раніше написали щодо Олімпіади у Сочі, журналістика в Росії - це бойове мистецтво", - наголосив Бір.